Язловецький замок: залишки, що дійшли до нас із середньовічних часів.

Язловецький замок зараз використовується частково

Замок у Язлівці, що на Тернопільщині, нині постає перед нами у вигляді величної руїни, подібно до багатьох інших споруд на Поділлі. Проте його історія налічує віки, починаючи з середньовіччя. Хоча перша документальна згадка про цю фортецю датується 1436 роком, дослідники вважають, що вона була збудована ще в XIII столітті. Протягом століть архітектурні елементи замку зазнали численних змін та доповнень. Деякі з цих архітектурних надбань збереглися до нашого часу.

Як розповіли у Національному заповіднику "Замки Тернопілля", перша згадка про замок у Язлівці датується XIV ст., коли його власники, українські магнати Бучацькі-Язловецькі гербу Абданк, почали будувати своє родове гніздо на місці укріпленого давньоруського городища.

Язловець знаходився на стародавньому торговому маршруті Via Regia, що сприяло його перетворенню на важливий торговий центр до середини XV століття. Львівські торговці навіть зверталися до короля зі скаргами, що провінційні ярмарки в Язловці, Рогатині та Теребовлі завдають шкоди їхньому бізнесу. У XVI столітті Язловець став одним із найбільших населених пунктів Поділля, де регулярно відбувалися ярмарки.

Язловецький замок складався з двох частин: фортеці на погорбі і нижнього замку, який містив палац XVII ст. Зважаючи на тривалий вік існування, етапи зведення Язловецького замку ділять на щонайменше пʼять будівельних періодів.

Верхній та нижній замки в Язловці (XVII ст). Автор реконструкції Ігор Качор

Найдавніший замок, ще з руських часів, мав пʼятикутну форму з квадратною баштою. Її додатково відмежовував вал, рови. У XV ст. до фортеці прибудували оборонні мури із ще однією квадратною баштою в протилежному крилі. Там же звели житловий будинок. Ще через століття через розвиток вогнепальної зброї замок доповнили вежею-донжоном і потужною бастеєю. З кількох ярусів можна було одночасно вести вогонь з гармат та ручної зброї. Тоді ж на дитинці зʼявилася каплиця, а житлова площа суттєво збільшилася.

У 1643 році видатний коронний гетьман Станіслав Конєцпольський придбав фортецю і, спільно з сином Олександром, розпочав її укріплення. Верхня частина замку була оточена зовнішнім оборонним поясом, відомим як нижній замок. Ця частина складалася з двох квадратних башт, з'єднаних стіною та оснащених підйомним мостом, а також прямокутного двоповерхового казематного будинку з арковим проїздом, двох наріжних бастіонів, мурами з бійницями та бастеями. Завдяки таким зміцненням фортеця витримала численні напади. Проте після смерті Олександра Конєцпольського замок почав втрачати свою колишню силу.

Схема замку Язловець (зображення з Вікіпедії)

У 1672 році турецькі війська під командуванням паші Гусейна Адена захопили фортецю. Три роки потому, її захопили загони ординців Ібрагіма Шишмана. Внаслідок цих подій замок та прилеглі землі опинилися під контролем турків на протязі дев'яти років.

Жан-Баптіст Мартен. Картина "Здобуття Язловця 1684 року", 1705 р. (зберігається у Баварському музеї, фото з Biblioteka Narodowa)

У XVIII столітті Ян Конєцпольський здійснює масштабну реставрацію замку, проте в цей період його оборонні функції втрачають актуальність назавжди. Наступні господарі, родина Любомирських, призводять до занепаду і руйнування цієї архітектурної пам'ятки.

У 1746 році новий власник Язловецького замку, Станіслав Понятовський, провів реконструкцію нижнього замку, перетворивши його на палац, до якого були добудовані два бічні крила. Верхня частина замку була віддана ченцям паулінам, які проживали там з 1719 по 1982 рік. Останній власник замку, барон Бложевський, у 1863 році відкрив у нижньому замку жіночий монастир ордену сестер Непорочного Зачаття Діви Марії, який функціонував до 1946 року, коли радянська влада закрила його і перетворила приміщення на протитуберкульозний диспансер. У 2002 році діяльність монастиря була відновлена, а в минулому році релігійній організації передали під управління всі приміщення палацу.

Палац-жіночий монастир (фото А. Friedrich з Вікіпедії)

На величних залишках колишньої споруди все ще можна побачити кам'яний різьблений портал. На воротах, що ведуть у внутрішній двір, викарбувані герби їхніх власників.

Різьблений портал з гербами (зображення заповідника)

Нагадаємо, раніше ZAXID.NET розповідав про замок у Козовій, який перепланують на культурний заклад, та палац у Сколе, який стане екоосвітній центром.