Герої носили їх: у Рівному пройшла виставка-перформанс, присвячена вишиванкам.

"Коди пам'яті. Ціна національної ідентичності". Виставка-перформанс під такою назвою сьогодні у Всесвітній день вишиванки відбулася у Рівному. На ній були представлені вишивані сорочки захисників, які загинули за Україну. Їх надали матері та дружини полеглих бійців. Акцію зорганізували, щоб пам'ятали тих, хто віддав за Україну найцінніше - життя.

Це футболка мого сина Петра Суходола.

Цю вишиванку Людмила Суходол купила на останній шкільний дзвоник своєму синові, тоді ще дев'ятикласнику. Нині ця сорочка на манекені у соборі, оповита прапором України. Над нею військова кепка, у якій воював Петро.

Я не прала і не прасувала її. Для мене вона має аромат Петюні.

У руках матері зберігається останнє фото сина, зроблене під час його життя. На знімку усміхнений військовий, відомий під псевдонімом "Пікачу". Петро трагічно загинув у грудні 2022 року, за кілька днів до того, як йому виповнилося 24 роки.

Людмила Суходол, мати полеглого героя України:

Я знаю, що мій син - Герой. Він прийняв свій останній бій у місті Бахмуті на "нулі". Його розстріляли вагнерівці. Він був дуже веселий, дуже добрий, надто добрий і надто щедрий. Його всі дуже любили. Пікачу, піка-піка.

З того часу, як її син загинув, пані Людмила щоразу, коли має можливість, одягає вишиванку. Для неї це стало символом боротьби за Україну.

Людмила Суходол, мати полеглого героя України:

Після загибелі сина я відмовилася купувати інший одяг. Тепер у моєму гардеробі лише вишиванки, які стали для мене символом пам'яті про нього, адже він так і не встиг їх носити.

Людмила Суходол привезла сорочку свого сина до Рівного на виставку, присвячену Всесвітньому дню вишиванки. Цей захід, який носить назву "Коди пам'яті. Ціна національної ідентичності", проводиться вже вдруге з метою вшанування загиблих за Україну. Цього року, незважаючи на дощ, вишиванки Героїв були представлені в Свято-Воскресенському кафедральному соборі.

Ірина Рачковська-Баковецька, директорка Рівненського обласного центру народної творчості:

Ця візуалізація відображає родини наших загиблих захисників з Рівненщини. Ми прагнемо донести до суспільства їхній біль і гіркоту, використовуючи нашу культуру та традиції як основні елементи ідентичності нації. Таким чином, ми намагаємося підтримати людей морально та духовно. Крім того, це нагадування про те, якою ціною нам далося це свято, цей день і незалежність України.

На виставці представили сімнадцять вишиванок. За кожною з них окрема історія героїзму. Сорочки надали матері та дружини полеглих бійців.

Це моя друга вишиванка, яку я створила з голубими візерунками на чорному фоні. Максим носив її дуже часто.

Ця вишиванка належить Максиму "Далі" Кривцову – поету, фотографу та бійцю з Рівного. Війна стала частиною його життя з 2014 року. Він боровся на Донеччині та Луганщині, а з початком повномасштабного вторгнення звільняв Київщину та Херсонщину, бився за Харківщину, де, на жаль, загинув у тридцятирічному віці. Його мати вишила чотири сорочки для свого сина, оскільки він мав велике захоплення таким традиційним одягом.

Надія Кривцова, мати героя, що віддав своє життя за Україну:

Він носив це не лише на значущих заходах. Просто одягав, коли виходив з дому. Така ж сама вишивка на чорному фоні, виконана зеленими нитками — ми поклали її поруч з ним, коли він пішов з життя, разом з ним у труну.

Рідні вірять: Герої - живі, поки живе пам'ять про них. Тож цією виставкою-перформансом іще раз хотіли нагадати про тих, хто віддав свої життя, зокрема і за те, щоб ми мали змогу й надалі носити вишиванки.

Надія Кривцова, мати героя, що віддав своє життя за Україну:

Кожен хто загинув, то він загинув за нас, загинув за наше життя, загинув за нашу мову, загинув за нашу віру, загинув за цей храм, загинув навіть за цей дощ, що сьогодні йде, і ми маємо можливість його бачити.

Вишиванки містять в собі загадку української Перемоги, зазначають певні організатори події. А в сорочках, які носили Герої за життя, відображається також вартість нашої національної ідентичності, що так обурює ворогів.