Його брат і батько також стали захисниками України: на Донеччині загинув військовий з Сумської області.

Безжальна війна залишає за собою кривавий слід, забираючи у світ інший найкращих – відважних, мужніх та справжніх синів своєї нації. Роменська громада провела в останню путь сміливого захисника Олександра Сівака, який до останнього подиху залишався вірним своїй військовій обіцянці, повідомила міська рада. Йому було всього 41 рік.

Олександр у 2001 році розпочав свою строкову військову службу в 101-й окремій бригаді охорони Генерального штабу Збройних сил України, розташованій у Києві. Ця бригада відповідає за захист об'єктів Генштабу та супроводження високопосадовців. Після завершення служби він два роки працював помічником бурильника, займаючись експлуатаційним та розвідувальним бурінням нафтових і газових свердловин, як зазначають в міській раді. Далі Олександр перейшов у будівельну галузь у Києві, де розпочав новий етап свого життя: створив сім'ю та виховував сина в атмосфері любові і турботи. Рідні згадують Олександра як комунікабельну, доброзичливу і врівноважену особу, на яку завжди можна було покластися. Він був надійним чоловіком, який захоплювався риболовлею і прагнув створити затишні місця для відпочинку, де міг знайти спокій і натхнення.

Брат героя незмінно захищає Україну з 2016 року, тоді як їхній батько активно брав участь у обороні Донецького аеропорту в 2015 році. Для Олександра вони стали яскравим прикладом непохитної сили волі.

Олександр двічі проходив військово-лікарську комісію, маючи певні обмеження за станом здоров'я. Проте, попри це, 10 червня 2024 року він мобілізувався на військову службу, обравши боронити Батьківщину від ворога. Обійняв посаду водія-електрика радіорелейної станції роти зв'язку командного пункту польового вузла. Серед побратимів Захисник мав позивний "Сет".

Кожного дня мати писала своєму синові, але коли 19 жовтня 2024 року він не відповів на її повідомлення, жінка вирішила звернутися до військової частини. На жаль, 25 листопада 2024 року близькі військовослужбовця отримали офіційне підтвердження про його зникнення безвісти. Дев'ять місяців невизначеності, надії та очікувань... 19 березня 2025 року відбувся обмін тілами загиблих солдатів. Пізніше у Львові була проведена судово-медична експертиза, яка підтвердила збіг ДНК. Проте лише 27 липня рідні отримали офіційне повідомлення про його долю.

Солдат Олександр Сівак загинув, виконуючи бойове завдання в районі міста Селидове Покровського району Донецької області. Без найріднішої людини залишилися батьки, син, дружина та брат.

Раніше "ФАКТИ" інформували, що після тривалого року очікувань було офіційно визнано загиблим військовослужбовця з Рівненської області Василя Слюсаря.