Під Львовом загинула 15-річна Настя, яка прагнула стати моделлю. Її батько-військовий поділився спогадами про свою єдину доньку.

У середу, 8 жовтня, на Львівщині відбудеться прощання з Уляною Константиновою та її донькою Анастасією, які загинули внаслідок російського обстрілу в селі Лапаївка. Анастасія мріяла стати моделлю і активно підтримувала свого батька, який протягом трьох років служить на фронті, захищаючи Україну. Разом з ними загинули чоловік Уляни Віталій та його батьки, Михайло і Любов Константинови.

Детальнішу інформацію знайдете в статті на OBOZ.UA.

Настя турбувалася за батька

Володимир, батько 15-річної Анастасії Гриців, зранку у вівторок розвантажував труни для своїх близьких. Він попросив OBOZ.UA трохи зачекати, а невдовзі передзвонив, щоб поговорити про свою єдину доньку.

Володимир - солдат, який вже більше трьох років перебуває на передовій. Він ділиться своїми спогадами, дотримуючись військової дисципліни і не розкриваючи точні місця своєї служби.

"Ми зайшли в одне дуже глухе село, на відшибі. Зв'язку там немає, старлінк ще не підвезли. Розмістилися, зателефонувати нікому неможливо. У такі дні, коли немає зв'язку, найбільше переживала Настя, від неї найбільше було повідомлень: "Як ти?" А вранці 5 жовтня раптом лунає дзвінок, я ще здивувався, хто це прорвався? Піднімаю слухавку, а там крик і плач мами Уляни, Анни. З усього зрозумів, що всі загинули, був прямий приліт у будинок", - згадує той трагічний ранок Володимир.

Родина Володимира була сповнена тривоги і не наважувалася відразу повідомити йому про сумну новину. Вони намагалися знайти його друзів, які могли б бути поруч і підтримати в цей важкий момент. Проте поки вони шукали, Володя вже дізнався про все, а згодом йому зателефонував один із побратимів, щоб розповісти подробиці події.

Військове командування швидко дало йому дозвіл, і він вирушив до села Лапаївка, де стояли залишки зруйнованого будинку. Біля портрету Насті, що залишився серед уламків, він поклав квіти.

Чотири роки тому ми переїхали з Мшаної до Лапаївки.

Володимир пам'ятає, як Настя мріяла про кар'єру моделі.

"Вона мріяла бути моделлю. Брала участь у різних конкурсах у Львові, посідала призові місця. Багато читала, добре вчилася, додатково займалася англійською мовою", - тихо каже батько.

Дівчинка Настя переїхала в Лапаївку з Мшани близько чотирьох років тому, коли її мама Уляна вдруге вийшла заміж за Віталія Константинова. Вони оселилися в одному домі з батьками Віталія, і в їхньому житті все йшло непогано. Проте Настя часто відчувала ностальгію за своїми друзями, які залишилися в рідному селі.

З часом вона налагодила знайомства з місцевими дітьми, здобула нових друзів і стала більш чутливою до навколишнього світу. Її мама, Уляна, виконувала обов'язки бухгалтера в одній з компаній. Хоча у неї була можливість змінити роботу, вона не прагнула до цього, адже їй подобалося те, що вона робила.

У ліцеї, де навчалася Настя, про неї говорять з великою прихильністю. Дівчина була захопленою читачкою і відмінною ученицею. Вона мала безліч друзів і завжди була готова прийти на допомогу. Її подруги та однокласники також відвідали місце, де стояв їхній дім, щоб залишити там іграшки та квіти.

Поряд з Анастасією та її матір'ю Уляною загинули також другий чоловік Віталій і його батьки - Любов і Михайло Константинови.