Медіа повідомили про опозицію в Європейському Союзі до розширення, що охоплює також Україну.

Бачення президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо значно розширеного ЄС, яке зокрема включає і Україну, натрапляє на серйозну перешкоду: багато нинішніх членів не хочуть про це говорити.

Цю інформацію містить стаття на сайті Politico, як зазначає "Європейська правда".

У публікації йдеться, що страх дати привід популістам, національні референдуми щодо кожного нового члена та колективна травма від взаємодії з Угорщиною з моменту її вступу у 2004 році - все це сприяє небажанню бачити розширення ЄС у кількох столицях.

Прийняття нових членів мало б бути включене до порядку денного саміту ЄС у Нікосії наприкінці цього місяця.

Проте, за інформацією одного з високопоставлених представників ЄС, який був залучений до підготовчих заходів, через неоднозначність поглядів лідерів на це питання, тепер існує мала ймовірність, що воно потрапить до порядку денного.

"Розширення повинно залишатися суворим і базуватися на заслугах, аби забезпечити його ефективність і авторитет," - підкреслив заступник міністра Франції з питань європейських справ Бенжамен Аддад у коментарі для Politico.

Джерела видання розповіли, що найбільше занепокоєння серед урядів викликає побоювання політичного відгуку проти будь-якого лідера, який винесе питання про нових членів ЄС на національне обговорення.

Обговорення теми "польських сантехніків", яке мало місце в багатьох країнах Європейського Союзу перед вступом Польщі в 2004 році, знову стало актуальним. Деякі політики тоді висловлювали побоювання, що доступна польська робоча сила може витіснити високооплачувані вакансії у Західній Європі. Це питання залишається одним із головних занепокоєнь у столицях ЄС.

"Ті ж самі напівпопулістські та напівксенофобські тези, які звучали на адресу поляків, ймовірно, знову почнуть лунати на адресу українців та інших потенційних кандидатів. Хто ці особи? Які їхні наміри в нашій спільноті? Чи прибудуть вони, щоб позбавити нас роботи?" – висловив свою думку один з учасників розмови.

Ця тривога особливо помітна у Франції, де, відповідно до законодавства, необхідно провести референдум для затвердження вступу будь-якого нового члена до Європейського Союзу.

Крім того, представники дипломатичних кіл Європейського Союзу повідомили, що Німеччина, Нідерланди та Італія наголошують на необхідності дотримання складного процесу "заснованого на заслугах" в рамках ЄС без будь-яких виключень з геополітичних причин. Це незважаючи на усвідомлення того, чому країни, такі як Україна та Молдова, відчувають тиск на прискорене приєднання.

Окрім цього, залучення нових учасників несе в собі загрозу появи столиць-"троянських коней", які можуть використовувати право вето. Саме з цієї причини Комісія намагається захистити процес розширення від можливих негативних наслідків, подібних до "угорського ефекту". Наприклад, одним із заходів може бути обмеження права вето для нових членів на кілька років після їхнього приєднання.

Однак навіть Чорногорія, яка виконала майже всі кроки, необхідні для того, щоб стати новим членом, стикається з тим, що країни ЄС не можуть дійти згоди щодо наступного етапу: мандата на початок розробки договору про вступ.

"Цей процес все ще знаходиться на етапі обговорення", - заявив представник ЄС.

Троє представників чорногорської влади висловили своє невдоволення через відсутність поступу, вказавши на Францію як можливу перешкоду. У відповідь, французькі чиновники заперечили ці звинувачення, підкресливши, що Париж не єдиний, хто має застереження, та висловили бажання до більш широкого обговорення теми розширення.

Ця складна ситуація також становить виклик для України, яка сприймає вступ до Європейського Союзу як засіб забезпечення своєї безпеки від можливих агресивних дій з боку Росії в майбутньому.

Проте, держави Європейського Союзу не готові прийняти Україну наступного року. Під час вечері на початку березня дипломати висловили чітке незадоволення радикальними методами, які могли б пришвидшити процес вступу.

Найбільші прихильники України, зокрема Швеція та Данія, зараз наполягають на завершенні переговорів до кінця наступного року. Але для початку переговорів щодо договору про вступ потрібна згода великих членів ЄС, а це складне завдання.

"Ми ще не дійшли до цього", - сказав високопосадовець ЄС.

Як повідомила "Європейська правда", 11 грудня у Львові, на неформальному засіданні Ради з загальних справ, Європейський Союз оголосив про започаткування нового формату технічних переговорів з Україною, які не підлягають впливу угорського вето.

Раніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявляла, що "Україна не перебуває у глухому куті" у питання вступу в ЄС. Читайте також велике інтерв'ю єврокомісарки з поясненнями цієї тези.