Змова розкрита, але угоди залишилися: які події відбуваються в сфері оборонних закупівель?

Покладайтеся на перевірене джерело — приєднуйтесь до Telegraf у Google Новинах!

Бюджетні пропозиції відкидаються, а очевидні зв'язки між постачальниками та учасниками викритої змови не заважають укладенню нових угод. "Телеграф" провів аналіз оборонних закупівель, в яких після усунення дешевших конкурентів перемагали більш дорогі пропозиції. При цьому підприємці, чиї компанії були оштрафовані Антимонопольним комітетом за змову, продовжували отримувати значні суми через інші компанії. Взаємодія між ними була чітко зафіксована у документах, поданих для участі у тендерах.

Які саме аспекти перевіряли АОЗ та інші замовники в оборонній сфері, і чому їхня ретельність була достатньою для відхилення більш вигідних пропозицій? Чому ж пояснення очевидних зв’язків між постачальниками зводилися лише до формальної відповідності законодавству?

"Стара гвардія": посередники та мільйонні контракти

У фокусі розслідування АМКУ опинилися три постачальники речового майна для ЗСУ та інших збройних формувань - ТОВ "Колтрейн", ТОВ "Пролог Сервіс" та ТОВ "Бізнеском ЛТД". Аналіз тендерної документації свідчить, що ці три компанії є звичайними торговими посередниками, які, ймовірно, закладали власну маржу у фінальну вартість товарів для армії.

* ТОВ "Колтрейн" існує вже 8 років. При цьому тривалий час компанія не показувала активної діяльності та фінансових результатів, а її стрімкий злет доходів до 370 млн грн на державних закупівлях стався вже за часів повномасштабного вторгнення.

Компанія, що належить мешканці Борисполя Юлії Кикоть, займалася постачанням різноманітних товарів для оборонного сектору. Серед її асортименту були пластикові фляги типу А, чохли до них, спальні мішки, а також зимові шарфи-труби. Водночас, у своїй комерційній стратегії ТОВ "Колтрейн" позиціонує себе як дистриб'ютор, а не виробник. Як свідчать документи, ця фірма здійснювала закупівлю зимових шарфів і спальних мішків у ТОВ "ЄРМ-Груп".

Іноді фірма вигравала контракти, пропонуючи найвищу ціну, як, наприклад, під час закупівлі 100 тисяч чохлів для фляг. Замовник, ДП "Державний оператор тилу", вирішив відхилити дешевші пропозиції, які становили 245-329 грн за одиницю, і надав контракт ТОВ "Колтрейн" під керівництвом Арсена Жумаділова, з ціною 416,8 грн за штуку (всі ціни включають ПДВ).

Компанія "Пролог Сервіс", якою керує Олександр Кучер — підприємець з Козина, розташованого неподалік Києва, протягом кількох років залишалася неактивною, але почала активно діяти з моменту початку війни. За короткий час фірма змогла отримати контракти від Міністерства оборони України на суму понад 268,9 мільйона гривень, не використовуючи електронну систему закупівель.

Компанія насправді не мала власних потужностей для виробництва польових казанків, фляг і чохлів до них. Натомість, вона закуповувала ці товари через складний ланцюг посередників. Продукція, виготовлена в Китаї, проходила оформлення через компанії з Сінгапуру, Литви та Польщі, а лише після цього потрапляла до української фірми. Варто зазначити, що ця заплутана схема постачання привернула увагу журналістів та Національного антикорупційного бюро, про що свідчать рішення Вищого антикорупційного суду.

ТОВ "Бізнеском ЛТД", засноване в 2018 році, здобуло помітні успіхи лише в 2023 році, коли мешканець Шахтарська Антон Василенко змінив у реєстрах номінального власника Ольгу Чубенко. Протягом наступних двох років компанія встигла отримати контракти на суму 131,8 млн грн.

Компанія активно брала участь у торгах у різних секторах, пропонуючи широкий асортимент продукції: від зимових рукавичок для Державного оператора тилу до тактичних наколінників і налокітників, а також польових казанків і професійного кухонного обладнання, такого як фритюрниці, м'ясорубки та холодильники, для потреб Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Важливо, що всі ці товари придбавалися у вітчизняних виробників, таких як львівське ТОВ "Денаві", завод "Сміламаш", а також бренди "Кий-В", "Реал Сталь" і Texma.

Трикутник змови: що пов'язує трійку та за що покарав АМКУ

Три компанії, або ж їх комбінації, систематично брали участь в одних і тих же спрощених тендерах на постачання речового майна для Збройних Сил України, зокрема на виготовлення чохлів для польових фляг, бойових сумок-підсумків А-30 та розкладних сумок. Вони подавали узгоджені ціни, що фактично усувало справжню конкуренцію на ринку. Наприклад, під час закупівлі бойових підсумків у березні 2024 року, за спостереженнями Антимонопольного комітету України, компанії "Колтрейн", "Бізнеском ЛТД" та "Пролог Сервіс" діяли в тісній координації.

Компанії іноді підтверджували свою компетентність перед державними замовниками шляхом укладення угод всередині власної групи. Наприклад, ТОВ "Бізнеском ЛТД" представило договір на закупівлі, укладений з іншою фірмою Олександра Кучера, а саме ТОВ "Пролог Інвестмент".

Ще на трьох тендерах, що стосувалися постачання польових фляг, чохлів для фляг та розкладних універсальних сумок, спільно діяли ТОВ "Колтрейн" та "Бізнеском ЛТД".

В результаті за вчинені під час проведення закупівель порушення Антимонопольний комітет України наклав найбільший штраф - 16,4 млн грн - на ТОВ "Колтрейн", ще 6,5 млн грн на ТОВ "Бізнеском ЛТД" та 3,8 млн грн - на ТОВ "Пролог Сервіс". Попри те, що рішення антимонопольники ухвалили ще 27 листопада 2025 року, станом на середину жовтня 2026 року жодна з трьох компаній штрафи ще не сплатила. Про це "Телеграфу" повідомили в АМКУ.

Весь цей час всі три фірми намагалися в суді довести, що претензії щодо узгоджених дій з боку Антимонопольного комітету України є неправомірними. Проте, спочатку суд першої інстанції відмовив кожному з фігурантів справи у задоволенні позову, так само без руху залишили скарги компанії і апеляційні суди. Відповідні рішення, за даними АМКУ, були ухвалені у серпні-вересні 2026 року.

В АМКУ пояснили "Телеграфу": щодо ТОВ "Бізнеском ЛТД" та ТОВ "Пролог Сервіс" строки виконання рішення з оплати штрафних санкцій зупинялися на час судового розгляду, але після його завершення Комітет вживатиме заходів щодо примусового стягнення. Стосовно ТОВ "Колтрейн" комітет вже готує наказ для передачі до Державної виконавчої служби для примусового стягнення коштів.

Окрім того, дані про ТОВ "Колтрейн", ТОВ "Бізнеском ЛТД" та ТОВ "Пролог Сервіс" були включені до Зведених відомостей про маніпуляції в торгах. Це зобов'язує замовників відмовлятися від пропозицій зазначених компаній протягом наступних трьох років.

Зміна позицій у номенклатурі: передали "лосю" та захопили прапор.

Коли Антимонопольний комітет України зацікавився діяльністю трійки, власники компаній-порушників вирішили діяти по-різному. Наприклад, ТОВ "Бізнеском ЛТД" обрало стратегію з двома напрямками. На початку 2026 року власник Антон Василенко, паралельно з подачею позову до суду, вирішив "позбутися зайвого тягаря" і переоформив компанію на номінального директора, громадянина Азербайджану Рафаіла Алієва.

Натомість бенефіціари двох інших фірми - Юлія Кикоть та Олександр Кучер - скористалися підготовленим "плацдармом" і продовжили працювати з державними замовниками через інші фірми.

Зокрема, Юлія Кикоть активізувала діяльність ТОВ "Формія". Ця компанія офіційно була зареєстрована раніше, і вже на 24 жовтня 2025 року (за місяць до накладення штрафу АМКУ) вона брала участь у перших комерційних угодах. У 2026 році фірма зосередила свої зусилля на постачанні імпортного посуду для військових потреб. Для участі в закупівлях Державного підприємства "Агенція оборонних закупівель" (АОЗ) "Формія" надала авторизаційний лист від китайського постачальника Oxman Sourcing Co., LTD, розташованого в місті Шаосін, КНР.

Такий підхід допоміг новому підприємству оперативно отримати низку контрактів від АОЗ на постачання казанків. Адже низька собівартість імпорту дозволяла "Формії" агресивно грати на пониження. Наприклад, на великому тендері Агенції оборонних закупівель фірма обвалила ціну - зі стартових 27,7 млн грн до 20,35 млн грн -- і вийшла в лідери.

Легітимність цієї "перемоги" забезпечували інші учасники торгів -- ТОВ "Топ-Текс", ТОВ "ТД Скайс" та ТОВ "ЗПСПЕЦТОРГ". Жоден із них не мав ливарних потужностей (це швейники та звичайні торговці), але вони виставили вищі ціни, створивши для "Формії" ідеальну ілюзію ринкової конкуренції.

В цілому, з новим "правовим статусом" Юлії Кикоть було підписано чотири контракти на загальну суму 29,6 млн грн для постачання армії 107,4 тисяч одиниць спеціального польового посуду.

Ще один новий проект під назвою ТОВ "Хітон Люкс" був заснований Юлією Кикоть разом з Олександром Кучером. Компанія розпочала свою діяльність з укладення контрактів влітку 2025 року. Однак, всього через три тижні після рішення Антимонопольного комітету, Кикоть вирішила вийти зі складу засновників "Хітон Люкс", передавши Кучеру повні права на компанію.

Рокіровка відбулася прямо під час розкриття торгів АОЗ на 20,34 млн грн. Коли замовник вказав на відсутність підтвердження санкційних обмежень через фігуру Кикоть, директор фірми Олексій Терешин надіслав лист-роз'яснення та подав одразу дві версії антикорупційної Анкети: першу -- з Кикоть (на момент подачі), а другу -- вже без неї (на момент усунення невідповідностей). Цим робочим трюком фірма формально "змила" присутність токсичної ексвласниці, а замовник визнав "Хітон Люкс" переможцем торгів.

При цьому на відміну від фірм-дистриб'юторів ТОВ "Хітон Люкс" одразу позиціювало себе як реального вітчизняного виробника у секторі легкої промисловості.

Щоб підтвердити свої спроможності, компанія оголосила про наявність ресурсів: укладено договір оренди приміщення площею 408 квадратних метрів, є 22 швейні машини, розкрійне обладнання, а також команда з 27 офіційно оформлених спеціалістів, включаючи швачок, технолога та розкрійника.

Завдяки наявності цього матеріально-технічного ресурсу компанія "Хітон Люкс" змогла укласти прямі угоди на постачання елементів речового забезпечення для Збройних Сил України, зокрема бойових сорочок (Тип 1), бойових сумок-підсумків та універсальних складних сумок на суму понад 60,4 мільйона гривень.

При цьому успіх "Хітон Плюс" спирався на два фактори: точну математику на аукціонах та сприятливі рішення тендерних комітетів.

* У першому випадку компанії вдалося здобути перемогу з незначним відривом, наприклад, у 600 грн на контракті на 8,6 млн грн для постачання бойових сорочок для Національної гвардії або ж на 800 грн під час закупівлі Державною прикордонною службою сумок-підсумків в рамках великої угоди на 5,3 млн грн. Такий точний відрив у трираундових торгах навряд чи був би можливим без наявності інформації про цінові пропозиції конкурентів.

У іншому випадку компанія здобула контракти внаслідок дискваліфікації конкурентів, які пропонували нижчі ціни. Наприклад, Головний центр закупівель ДПСУ відхилив пропозицію ТОВ "ДВЄ", яка була дешевшою на 426 тис. грн, через відсутність фінансової звітності під час тендеру на результати А-30. Водночас, була надана можливість ТОВ "Хітон Люкс" усунути недоліки, пов'язані з відсутністю документів про аналогічний досвід. Таким чином, фірма Кучера отримала підряд на суму, що перевищує 7 млн грн.

Синдром "невидимої зони": що залишалося поза увагою замовників?

Хоча компанії-новачки на папері намагалися демонструвати самостійність і формально працювали в різних напрямках, назвати таку конспірацію ретельною важко - свій зв'язок ТОВ "Формія" та "Хітон Люкс" між собою та з попередниками не надто ховали.

Найяскравішим свідченням їхньої співпраці стало спільне надання довідок про "паралельний ринковий досвід", що було необхідно для успіху у державних тендерах. Члени групи презентували закупівельним комісіям контракти, укладені між собою:

ТОВ "Формія" під керівництвом Юлії Кикоть подало документи для участі у тендері на постачання казанків від Агенції оборонних закупівель, включаючи довідку про виконання контракту на суму 6,67 млн грн з... ТОВ "Пролог Сервіс", що належить Олександру Кучеру і була оштрафована Антимонопольним комітетом України.

* ТОВ "Хітон Люкс" для заходження на нові підряди надало довідку відразу з 5 аналогічними угодами, укладеними з ТОВ "Пролог Сервіс" (обидві фірми належать Олександру Кучеру) та ТОВ "Колтрейн" та ТОВ "Формія" (власниця Юлія Кикоть).

Отже, новостворені компанії демонстрували свою компетентність перед державними замовниками виключно за допомогою фірм, що належать до їхнього корпоративного середовища. Тендерні комісії Агенції оборонних закупівель, Державного оператора тилу, Національної гвардії та Державної прикордонної служби без сумнівів приймали такі підтвердження.

Представлена схема висвітлює суттєву та ризиковану проблему в системі оборонних закупівель. Це стало можливим завдяки комбінації двох чинників: прогалини в законодавстві та зручних формальних процедур, які застосовують самі організатори торгів.

Стаття 17 Закону України "Про публічні закупівлі" визначає, що блокування може бути застосоване лише до конкретної юридичної особи (за її кодом ЄДРПОУ) на підставі рішення Антимонопольного комітету України, без впливу на реальних бенефіціарів чи керівників. Це стало підставою для Юлії Кикоть та Олександра Кучера для відновлення участі в тендерах через інші компанії.

В свою чергу, формально замовники дотрималися вимог законодавства: вони надали перемогу на останніх тендерах "чистим" фірмам. Втім, вони свідомо проігнорували або не помітили явні сигнали тривоги – спільних бенефіціарів і перехресні довідки про аналогічний досвід, які були подані компаніями, що були виключені з конкурсу через рішення Антимонопольного комітету України.

У відповідь на офіційний запит редакції "Телеграф" Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (АОЗ) та Державне підприємство "Державний оператор тилу" (ДОТ) у листі, підписаному виконуючим обов'язки директора Артемом Романюковим, висловили позицію процесуального самозахисту.

Зокрема, в АОЗ повідомили, що розгляд пропозицій здійснювався виключно на відповідність вимогам Особливостей ПКМУ № 1178 та Закону "Про публічні закупівлі" на момент проведення торгів. Замовник наголосив, що сам факт корпоративної пов'язаності не є законною підставою для відхилення учасника, якщо його код ЄДРПОУ відсутній у "чорному списку" АМКУ.

В агенції зазначили, що за минулим контрактом № 20/02-24-РМ на 100 тис. казанків із ТОВ "Бізнеском ЛТД" (на 44,47 млн грн) поставку було здійснено повністю і без порушення строків, а офіційних рекламаційних актів щодо якості від військових частин не надходило.

Щодо нових угод у ДП повідомили, що ТОВ "Хітон Люкс" та ТОВ "Формія" вже майже повністю виконали нові контракти на сорочки, підсумки та казанки, а окремі затримки постачання відбулися в межах допустимого контрактом толерансу.

Замість цього, Головне управління Національної гвардії України (НГУ) та Головний центр закупівель Державної прикордонної служби України (ДПСУ), які уклали контракти на постачання сорочок і підсумків з компанією "Хітон Люкс" на десятки мільйонів гривень, не відповіли на офіційні запити, надіслані редакцією "Телеграф". На момент публікації відповіді так і не були надані.

А в АМКУ уточнили, що окремої перевірки щодо ТОВ "Формія" та ТОВ "Хітон Люкс" ще не проводили. Водночас наголосили: у разі надходження інформації про можливе вчинення цими компаніями антиконкурентних узгоджених дій Комітет проведе перевірку та вживе заходів у межах повноважень.

На зміну фіналу. Питання щодо процесуального формалізму.

Ми починали цей текст із запитання до законодавців: чому власники компаній, оштрафованих АМКУ за тендерну змову, можуть швидко змінити вивіску й знову претендувати на оборонні підряди? Дорогою виникло не менш важливе запитання до замовників: чи бачили вони очевидні зв'язки нових постачальників з оштрафованими фірмами, чому в окремих закупівлях відхиляли дешевших учасників і заплющували очі на "подвійні анкети"?

Сьогодні ми отримали офіційні реакції від міністерств оборони, які, на жаль, виявилися лише формальними.

У замовників, зокрема в Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та Державному операторі тилу (ДОТ), позиція є чіткою та юридично обґрунтованою. Вони спираються на діюче законодавство, згідно з яким трирічний бан від Антимонопольного комітету України (АМКУ) за маніпуляції з тендерами накладається лише на конкретну юридичну особу (код ЄДРПОУ). Це означає, що реальні бенефіціари, директори або їх новостворені компанії-клони не підпадають під ці обмеження. Таким чином, якщо нова компанія не значиться в "чорному списку", замовник не має законних підстав для відхилення її пропозиції, навіть якщо в тендерній документації присутні "червоні прапорці" щодо зв'язків.

Крім того, АОЗ спирається на статистичні дані та виконання зобов'язань: замовлення реалізуються, казанки та сорочки постачаються, а офіційних скарг на якість з боку військових формувань не зафіксовано. Проте за фасадом цієї бездоганної документації ховається вибіркова прискіпливість на місцях (як, наприклад, у випадку з ДПСУ, де дешевший конкурент був відсторонений, а "Хітон Люкс" отримав лише 24 години на виправлення недоліків) та штучне формування "ринкової маси" з компаній-статистів.

Антимонопольний комітет на даний момент вирішив призупинити свою діяльність, обіцяючи розпочати перевірку ТОВ "Формія" та ТОВ "Хітон Люкс" тільки після отримання офіційних скарг щодо можливих нових узгоджених дій. Ситуація замкнулась.

Це дослідження виявило ключовий аспект: система оборонних закупівель у період війни продовжує страждати від явища "сліпої плями". Поки Міністерство юстиції висловлює незадоволення через недоліки законодавства, замовники використовують процедурні норми як щит, а Антимонопольний комітет чекає на нові скарги. В той час як організатори схем успішно освоюють десятки мільйонів бюджетних коштів під новими назвами. Щоб зупинити цей процес мімікрії, необхідні не поверхневі рішення, а кардинальні зміни на законодавчому рівні — реальні власники мають бути під наглядом, а не їхні фіктивні компанії.

"Телеграф" буде й надалі відстежувати, чи зможуть нові компанії-фігуранти отримати свій належний "вовчий квиток", а також чи зможе Державна виконавча служба стягнути заборговані 26,7 млн грн зі старих учасників трикутника. Залишайтеся з нами.