Зрада принципів чи політичний ход? | Коментарі до ситуації в Україні

Моя ціль полягає в тому, щоб створити обставини, які дозволять бізнесу стати каталізатором прогресу для нашої країни, а не жертвою існуючої системи. Я впевнений, що свідомий бізнес у поєднанні з ефективною державою є запорукою світлішого майбутнього для кожного з нас.

Прийняття нового закону 22 липня 2025 року, який обмежує автономію НАБУ і САП, спровокувало масові протести в Києві, Львові, Дніпрі та Одесі. Це стали перші великі акції протесту проти уряду з моменту початку повномасштабної агресії Росії у 2022 році.

Учасники протесту висловлювали своє обурення, використовуючи такі гасла, як "Ми обрали шлях до Європи, а не до авторитаризму" та "Мій батько не віддав життя за це". Це демонструє, як вони сприймають цей закон як загрозу для демократичних цінностей та європейського вектора розвитку України.

Лише за тиждень українській владі вдалося відновити попередній стан, який існував до прийняття змін, що звужували повноваження САП і НАБУ.

В певному аспекті суспільство отримало полегшення від того, що відбувається, адже вперше за три роки воно перестало існувати в умовах спотвореної реальності та заборонених думок, коли не сам факт корупції, а обговорення цієї теми сприймалося як зрада національних інтересів.

Багато представників медіа, під впливом владних структур, змушені були замовкнути або ж вихваляти режим. Час покаже, як довго триватиме ця відлига. Однак поточний стан ейфорії не дозволяє країні повністю усвідомити ту глибоку боль, яку спричинили події останнього часу.

Обстановка, що склалася навколо НАБУ та САП, продемонструвала відсутність дієвих демократичних інститутів у країні, а елементи громадянського суспільства існують виключно завдяки підтримці західних країн. Насправді, влада знаходиться в ізоляції від народу. Громадяни не мають можливості впливати на рішення влади, а сама влада не має міцної бази в суспільстві.

Усі розуміють умовність і ілюзорність того, що відбувається. Чинна влада тримається виключно завдяки підтримці західних партнерів. У той момент, коли вони вирішать замінити Володимира Зеленського, наприклад, на генерала Валерія Залужного, українська влада негайно підкориться.

А гасла протестувальників миттєво радикалізуються. Як показала практика, неважливо, скільки протестувальників, важливо, яку кількість мультиплікаторів їм дає західна підтримка.

Незважаючи на всі наші зусилля подолати пострадянську ідентичність, наша поведінка свідчить про те, що ми все ще залежимо від вказівок ззовні. Ми не в змозі самостійно регулювати свої дії.

Раніше Райкін зазначав, що радянський чиновник захищає те, що має, проте український чиновник перевершив його: він привласнює те, що не його — речі, які надані в тимчасове користування. Наша країна ніколи не стикалася з таким масштабом корупції, як сьогодні.

Уряд не хоче призначати нового керівника БЕБ, але під тиском міжнародних партнерів все ж буде змушений це зробити. Якщо б українська влада насправді боролася з корупцією та покращувала свою роботу, суспільство підтримало б ініціативу щодо ліквідації НАБУ і САП.

Проте ці організації створюють перешкоди для влади не через свою неефективність, а тому, що вони ускладнюють перехід до нового етапу корупційних схем.

Команда президента Зеленського зруйнувала ту спадщину, яку залишив п’ятий президент Петро Порошенко. Натомість економічного підйому ми стали свідками занепаду та безкінечної війни, в яку було легко втягнутися, але з якої надзвичайно складно вибратися.

Влада, яка незаконно оприлюднила записи переговорів Порошенка з Путіним, через п'ять років сама намагається вийти на прямий діалог з Росією, але вже в умовах повномасштабної агресії. Як досвідчений дипломат, Порошенко розумів, що навіть з ворогом необхідно підтримувати діалог. Саме це дозволяло уникати війни.

Національний банк України передбачає, що українці почнуть повертатися з 2027 року, однак цей прогноз не враховує ані геополітичні обставини, ані реальні умови в країні. У глобальному масштабі триває активна конкуренція за людські ресурси.

Жодні фінансові вливання не зможуть відновити економіку без наявності достатньої кількості трудових ресурсів. Люди не повернуться в місця, де не дотримуються правопорядку та стабільного розвитку інститутів, де умови можуть змінюватися за лічені дні, залежно від ситуаційних обставин.

Вплив цих дій має серйозні наслідки для оборонних можливостей України. Зокрема, у минулому місяці країна-агресор Росія запустила над територією України 6297 безпілотників — це майже така ж кількість, як за весь період з січня по жовтень 2024 року.

Співзасновник платформи Conflict News Кайл Глен повідомив, що різке збільшення інтенсивності атак свідчить про зростання виробництва дронів у Росії та посилення тиску на українські сили протиповітряної оборони.

Росія нарощує терор проти мирних українських міст, у той час як влада зайнята боротьбою за підпорядкування НАБУ і САП. Можна скільки завгодно міркувати про необхідність протидії зовнішньому впливу, але корупція має рукотворний характер.

Якби корупція не існувала, незалежні інститути, які займаються її подоланням, не були б потрібні. Вчорашні дії президентського офісу після голосування у Верховній Раді, що намагалися адаптуватися до настроїв громадськості, є лише спробою видавати потребу за добродійність.

У контексті війни подібні дії загрожують економічній та політичній стабільності, адже корупція продовжує виснажувати ресурси, які критично потрібні для захисту країни.

Це призводить до загрози втрати міжнародної фінансової та військової підтримки, яка є критично важливою для України в її боротьбі проти агресора. Додатково, послаблення антикорупційних механізмів уповільнює процес інтеграції України до Європейського Союзу, де принципи верховенства права та боротьби з корупцією є фундаментальними.

В довгостроковій перспективі ці недоліки можуть стати причиною зростання політичної нестабільності всередині країни, а також зниження довіри громадян до державних структур, що ставить під загрозу національну безпеку.