На головну

Політика і мода

Понеділок, 20 , 2006 року, № 50 (857)

Відомо, що мода тісно пов’язана з життям суспільства.

Відомо, що мода тісно пов’язана з життям суспільства, з національними традиціями народу, особливостями історичного розвитку країни, рівнем культури, спілкуванням із країнами світу та, звичайно, політичним станом держави, її устроєм, соціально-політичними подіями в країні, особистостями політиків, державних діячів і, звісно, дизайнерів.

Коса Юлії Тимошенко вже стала модним брендом. Фото: tymoshenko.com.ua

І будь-яка революція, безумовно, впливає на стан, зміст і напрям розвитку моди. Наприклад, жовтневий переворот 1917 року вніс певний демократизм, раціоналізм і простоту. Ватажок революції В. Лєнін акцентував на близькості до народу вікопомною кепкою, яка вкрай безглуздо виглядала разом із краваткою та костюмом-трійкою.

колекція Жана-Поля Готьє осінь-зима 2005-2006 була навіяна українськими мотивами (elle.fr (3))

Так, політичні лідери, надто на “крутих поворотах” історії, нерідко самі роблять певний внесок у моду, причому не тільки оточення, будь-якої соціальної групи, а й усього народу. Наприклад, тоталітарний режим І. Сталіна одягнув СРСР у чоботи, френчі та шинелі. Можна навести ще безліч прикладів.

Українські дизайнери також віддають належне рідному фольклору. Зокрема, це стосується Оксани Караванської (Архів Оксани Караванської (2))

Щодо України, то вітчизняна мода з набуттям державної незалежності та зі зміною певних ідеологічних орієнтацій, відокремившись із загального річища – моди “радянської”, не втратила зв’язку з політичними подіями. Найяскравіший приклад останнього часу – помаранчева революція, що зробила модними оранжеві шалі, жовтогарячі стрічки та помаранчевий колір загалом.

Мода на вишивку активізувалася завдяки смакам Віктора Ющенка та його родини (фото: Микола Лазаренко)

Та повернімося до історії. У 1990-ті роки в Україну одночасно прийшла національна свобода і свобода підприємництва. Вітер змін миттю відобразився на вигляді політиків і в галузі моди. Так, перший президент України Л. Кравчук, на відміну від колишніх партійних функціонерів, підкреслив демократизм нової влади наявністю в суворому костюмі вовняного домашнього пуловера. Цю тенденцію миттєво підхопили депутати Верховної Ради й уряду. Трохи згодом її схвалив і пересічний люд.

Створення незалежної держави відновило національні мотиви в образі багатьох політичних діячів: депутати українського парламенту Андрій Шкіль, Левко Лук’яненко, Дмитро Корчинський, Людмила Супрун та інші донині полюбляють народну вишиванку. Цей одяг уподобав і Президент Віктор Ющенко.

Взаємозв’язок моди і політики отримав в Україні ще один аспект: поступово українська мода перекочувала в інші держави. Невипадково колекція Жана-Поля Готьє осінь-зима 2005-2006 була навіяна українськими мотивами. Голови красунь прикрашали вінки з кіс. Як зазначав журнал “Ательє”, створені художником яскраво-червоні козакини з великими хутряними комірами, розшиті бісером і пайєтками, шаровари з жовтого оксамиту чи трапецієподібні спідниці завдовжки до колін отримали імена “Світлана”, “Настасія”, “Людмила”. Шаровари ж майстер назвав доволі кумедно, на свій манер – “а La мужик”. А в розмові з кореспондентом “Газети” редактор журналу First Line Марія Пономарьова, котра постійно стежить за творчістю Жана-Поля Готьє, назвала цю колекцію найкращою.

На тижні моди в Мілані весна-літо-2006 тенденція знайшла продовження: демонстрація Jean Paul Gautier Donna була насичена багатьма варіаціями на тему української вишиванки. Схоже, і MCgueen отримав натхнення від споглядання краси нашого національного костюма. Чого вартують лише його жакети з аплікаціями, точнісінько як на керсетках і кофтах із національних строїв. Джон Гальяно теж показав слов’янські мотиви у своїх колекціях. Часто в роботах західноєвропейських дизайнерів можна спостерегти гуцульські мотиви.

Увагу світових дизайнерів саме до України підтвердив і приїзд Пако Рабанна на третій фестиваль “Київський подіум”. Як сказав модельєр, “зробіть моду Києва! Те, що я приїхав сюди, – не випадковість. Можливо, я відкрив для себе ще одну столицю моди”. Його підтримує російський модельєр і теоретик моди Алєксандр Васільєв, зазначаючи, що “Захід хоч і є законодавцем моди, але так за нею не слідкує, як у країнах колишнього СРСР. Тут люди після інформаційного голоду та нескінченних дефіцитів наче дихнули на повні груди. І досі не можуть надихатися. Саме Київ стає центром моди. В ньому ці процеси йдуть навіть швидше, ніж у Москві! Коли я приїжджаю в Європу, то буваю на різних світських раутах та інших заходах такого типу. Українські жінки відразу впадають у вічі. Вони значно елегантніші та більш вишукані, ніж інші. А чоловіки полюбляють стиль ретро”.

Таким чином, народившись завдяки змінам у політичному житті, українська мода не лише поширилася світом, а й, збагатившись, повернулася на батьківщину – вишиванки тепер роблять Карден і Валентино. Слов’янська тема залишається серед головних трендів – це підтверджують моделі таких торгових марок і дизайнерів, як Prada, Laurel, Giorgio Armani, Furland, Viviеne Westwood, Philippe Audibert, Emilio Pucci, Les Copaines, Bally, Dolce & Gabbana, Gucci, Celine.

Чимало українських модельєрів і дизайнерів також активно використовують національні мотиви у своїй творчості. Передусім це стосується Оксани Караванської, Вікторії Краснової, Роксолани Богуцької, Лілії Пустовіт, Світлани Тегин, Ганни Бублик, Алли Рошевської, Діани Дорожкіної, Ірини Каравай, Олексія Залевського, Віктора Анісімова й інших.

Національні мотиви останнім часом знову актуальні в одязі політичних діячів, надто їхніх дружин, які традиційно тримають руку “на пульсі” світової моди. Наприклад, на одному з благодійних балів початку 2006 р. перша леді України Катерина Ющенко була одягнена в чорно-білий костюм із вишивкою за національними мотивами.

Ще однією загальносвітовою та українською водночас тенденцією є християнські символи в сучасному одязі. Так, у Мілані на тижні моди, де було представлено колекції одягу весна-літо-2006, дизайнер Mariella Burani одягла хрести на шиї своїх моделей, що дуже нагадували лісових мавок. Хрест можна побачити і в останніх колекціях не тільки одягу, а й аксесуарів. Як приклад – замшеві чоботи зі стразами, викладеними у формі цього знака на підборі від Gianmarco Lorenzi, та шкіряна сумка і браслет з інкрустацією від Yves Saint Laurent, які пропонує для “юної української буржуазії” журнал “Стиль жизни”.

Злет зацікавленості світової спільноти Україною через політичні події в ній підвищив попит і на дівчат-моделей зі слов’янськими рисами обличчя. Це сприяє розвитку модельного бізнесу та, своєю чергою, позитивно впливає на моду в нашій державі. Свою прихильність до українок у підборі демонстранток колекцій одягу засвідчили Йоджі Ямомото та Вів’єн Вествуд. І це не поодинокі випадки, а світова тенденція.

Окремі політичні діячі намагаються користуватися послугами виключно приватних дизайнерів. Наприклад, одяг Юлії Тимошенко, Катерини Ющенко й Ольги Сумської проектує випускниця Львівської академії мистецтв Роксолана Богуцька. Щоправда, значну частину гардеробу Ю. Тимошенко становлять речі від Айни Гасе, яка також одягає дружину Олександра Турчинова. Натомість Олександра Кужель полюбляє європейські марки. А ще її часто можна побачити на “Сезонах моди”. Водночас у гардеробі вона має вбрання від Ганни Бублик. Зазначимо, що Сергій Ярмаков проектує вечірні сукні багатьом жінкам від політики.

А фаворитом чоловічої моди є Олександр Гапчук. Він шиє для Юрія Рибчинського, Михайла Поплавського та чоловіка Ольги Сумської Віталія Борисюка.

Частина політиків навіть намагається залучити електорат, беручи участь у різних шоу (на кшталт Владіміра Жиріновского й Іріни Хакамади), зокрема виступаючи на демонстраціях моди. Так, на Міжнародному фестивалі моди “Київський подіум” у жовтні 2005р., на початку передвиборних перегонів, Олександра Кужель вийшла на подіум разом із ретривером Тарина.

А от поява жінки-політика на обкладинках жіночих журналів – для світу рідкість. Утім у квітні 2005 р. ELLE прикрасило фото Ю. Тимошенко. За словами заступника редактора української версії журналу ELLE Мирослави Макарович, ініціатором фотосесії й інтерв’ю з на той час прем’єром нашої держави стала штаб-квартира цього журналу у Франції. Відому з обкладинки фіолетову сукню для “Леді Ю” розробив Луїс Віттон. Подейкують, що він навіть обрав Юлію Володимирівну “обличчям” своєї фірми.

Значну роль для формування авторитету, для характеристики й іміджу політика відіграє і його зачіска. Яскравий приклад – та сама Юлія Тимошенко, коса якої стала “притчею во язицех” не лише в Україні, а й у всьому світі. Гламурній пресі вдалося перетворити її з політичного лідера на героїню світської хроніки: коси “а-ля Тимошенко” все частіше прикрашають голови подіумних красунь. Нині її коса – вже “бренд”, неодмінна складова іміджу, яку тиражують навіть у ляльках на Андріївському узвозі в Києві та про яку співає гурт ХS у пісні “Юля”.

Свій імідж має й Людмила Супрун, зачіска якої – величезна налакована вежа. Інна Богословська також демонструє прихильність до коси, тільки збирає волосся у “хвіст” або жмуток на потилиці. Зачіску Наталії Вітренко відомий стиліст, перукар-модельєр міжнародного класу Людмила Зінченко називає “істеричною”, бо відома в минулому політик іноді з’являється на публіку “з пітним волоссям і скуйовдженими пасмами”. За часи перебування в політиці пані Вітренко зробила лише одну спробу щось змінити в ній, але невдалу – прикрасила волосся меліруванням.

Безперечно, загалом українські політичні леді здійснили певний вплив на бачення дизайнерів образу сучасної жінки. На зміну babydoll прийшов стиль інтелектуальної панни. Цей перехід нині активно обговорюють, схоже, авторитет і рівень політика таки прямо пропорційний його впливу на моду.
Тетяна Юрова

Наверх