"Блек Аудит" під охороною? Чому правоохоронні органи все ще ігнорують конвертцентр і яке відношення до цього має Кравченко?

Довіряйте надійному -- підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Скандальний телеграм-канал "Джокер", який має зв'язки з СБУ, за кілька днів опублікував близько десяти повідомлень про діяльність так званого "Блек Аудиту" — неофіційної назви великого конвертаційного центру, що займається легалізацією коштів та їх виведенням за кордон. У цих дописах йдеться про можливу причетність генерального прокурора Руслана Кравченка до роботи цієї схеми.

Згідно з інформацією, наданою телеканалом, колишній керівник Офісу генерального прокурора, який нещодавно подав заяву про відставку, нібито переслідував конкурентів компанії "Блек Аудит", одночасно надаючи захист своїм "партнерам". Верховна Рада вже проголосувала за його відставку.

Жодних доказів на підтвердження цих звинувачень "Джокер" не навів. Водночас окремі обставини, встановлені "Телеграфом", породжують питання не лише до можливих організаторів схеми, а й до правоохоронців, які, попри розкриту інформацію, досі не продемонстрували очевидного інтересу до цієї історії.

Дізнайтеся більше про останні подробиці функціонування "Блек Аудиту" та незвичну вибірковість ОГП у статті "Телеграфу".

Основное:

"Джокер" висловлює підозри щодо Кравченка, вважаючи його причетним до можливого "кришування" "Блек Аудиту", проте конкретних доказів не надає. Тим часом бездіяльність правоохоронних органів стосовно цієї схеми викликає ще більше запитань.

Незважаючи на численні публічні розслідування та звернення від громадських організацій стосовно "Блек Аудиту", активного кримінального розслідування поки що не спостерігається. У той же час, правоохоронні органи постійно займаються розслідуванням інших конвертаційних центрів.

Компанії, що асоціюються з "Блек Аудитом", виявляють риси фіктивних підприємств. Наприклад, "Радугатойс" здійснив імпорт на суму не менше 800 млн грн, проте їхній сайт виглядає напівпорожнім, без цін, товарів або контактної інформації.

За "Блек Аудитом" можуть ховатися екс-працівники податкової служби та митниці. Серед згаданих можливих фігур, що стоять за цим, - Василь Сандул і Євген Кулібаба, які раніше виконували свої обов'язки в органах ДФС.

* Головне питання - чому ОГП та Нацполіція не реагують на вже оприлюднені дані. Журналісти назвали компанії, можливих фігурантів і описали фінансові операції, однак помітних дій правоохоронців досі немає.

Чому "Блек Аудит" залишається поза увагою правоохоронних органів?

"Блек Аудит" – це неофіційна назва великого центру конвертації, чия діяльність включає в себе переведення коштів за межі країни. Ці ділові особи не тільки "легалізують" зароблені незаконно гроші, але й сприяють їхньому переказу на іноземні рахунки. Раніше "Телеграф" вже публікував інформацію про можливу діяльність "Блек Аудиту", в тому числі список фальшивих інтернет-магазинів і компаній, через які, за наявними даними, могли здійснюватися великі фінансові операції. Проте, після виходу цих матеріалів, жодної інформації про відкриття кримінального провадження, яке стало б відомим громадськості, так і не з’явилося.

Крім того, громадські організації направляли до правоохоронних структур скарги на діяльність "Блек Аудиту". У цих документах були вказані не тільки назви фірм, але й імена ймовірних організаторів схеми – Василя Сандула та Євгена Кулібаби. Проте, згідно з даними реєстру судових рішень, ці звернення не спричинили початку розслідування.

І тут виникає ключове питання: чому роботу одних конвертаційних центрів правоохоронці розслідують, а діяльність "Блек Аудиту", попри велику кількість публічних сигналів, залишається поза їхньою увагою?

Коли правоохоронні органи бажають, вони можуть виявити конвертцентри. Процесуальне керівництво у кримінальних справах, які стосуються функціонування конвертаційних центрів, здійснює Офіс генерального прокурора. Це означає, що ОГП відіграє ключову роль у формуванні напрямків і розвитку відповідних слідчих процесів.

І коли правоохоронці прагнуть діяти, вони можуть досить швидко знаходити та блокувати великі фінансові потоки.

Наприклад, за процесуального керівництва Офісу генпрокурора у травні 2026 року було зареєстровано кримінальне провадження №12026000000001141. У його межах правоохоронці наклали арешт майже на 104 млн грн на рахунках ТОВ "Аквапаст". Гроші начебто виводили через конвертцентри.

У іншій справі - №12025000000002811, яка була зафіксована ще в жовтні 2025 року, проводиться розслідування діяльності значного конвертаційного центру. В рамках цієї схеми, за інформацією слідства, брали участь, зокрема, компанії ТОВ "Трейдингхаус", "Сейлпром" та "Горіпроф".

Існує безліч подібних справ. Правоохоронці подають до суду, заморожують банківські рахунки, виявляють учасників та конфіскують їхнє майно. Однак щодо "Блек Аудиту" спостерігається парадоксальна ситуація: інформації предостатньо, назви компаній були озвучені, потенційні учасники схеми відомі, а масштаби фінансових операцій можна оцінити за наявними документами, проте активних дій з кримінального переслідування не спостерігається.

Яскравим прикладом є компанія ТОВ "Радугатойс", яка, ймовірно, є частиною групи "Блек Аудит". Ця компанія була зареєстрована трохи більше двох років тому і з тих пір двічі змінила свою назву: спочатку вона називалася "Планета Речей", а пізніше отримала ім'я "Кінгстаропт".

Першим засновником і офіційним власником став 21-річний житель села Стара Чортория в Житомирській області Юрій Ярош. Він зареєстрував усього 17 компаній.

"Телеграф" виявив телефонний номер Яроша. У сервісі, який демонструє теги, під якими користувачі зберігали цей номер, можна знайти записи на кшталт "сокамерник Юрєц" та "Юра тайнік". Це може вказувати на те, що офіційний власник компанії міг бути лише номінальною особою. Проте остаточні висновки зможуть зробити лише правоохоронні органи в рамках розслідування, яке наразі не проводиться.

Масштаб діяльності компанії вражає і зовсім не відповідає уявленням про бізнес 21-річного жителя маленького села. Згідно з офіційними даними, "Радугатойс" імпортував продукції на суму щонайменше 800 мільйонів гривень.

Йдеться, зокрема, про взуття та білизну. Для компанії навіть створили сайт. Однак його наповнення викликає додаткові запитання.

На ресурсі немає нормального каталогу товарів - лише категорії зі стоковими фотографіями. Відсутні ціни, конкретна номенклатура та умови замовлення. Немає навіть номера телефону менеджера, з яким потенційний клієнт міг би зв'язатися.

Замість цього вказана лише адреса офісу в Дніпрі. За аналогічним принципом працює сайт ТОВ "Тріокомпані". У розділі "Товари" зазначено лише загальні категорії - "текстильні вироби", "будівельні матеріали" та "запасні частини". Без переліку конкретних позицій, цін, фотографій і контактів для замовлення.

Згідно з документальними даними, обсяги імпортних операцій цієї компанії перевищили 150 мільйонів гривень. Цікава деталь, яку виявив "Телеграф", полягає в тому, що веб-сайти-оболонки обох компаній були зареєстровані в один і той же день - 22 жовтня 2025 року о 13:27.

Хто може стояти за "Блек Аудитом": нові деталі

Певні питання також виникають стосовно осіб, яких громадські організації та журналісти ідентифікували як можливих організаторів цієї схеми.

До 2019 року Василь Сандул займав посаду в Слідчому управлінні фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, а раніше працював у податковій службі Львова.

На ім'я Сандула зареєстрована одна земельна ділянка. У той же час, його 67-річна мати, Ірина Сандул, є власницею 61 об'єкта нерухомості, серед яких 18 квартир, розташованих у Львові та його околицях.

Ім'я Ірини Сандул вже неодноразово згадувалося в журналістських розслідуваннях, пов'язаних з infamous "Аферою століття", що охоплює великомасштабну схему незаконної перереєстрації комунальних приміщень у Львові.

Після початкової реєстрації приміщення швидко перепродавали, інтегрували до статутних капіталів нових компаній або передавали іншим власникам. У цій ситуації згадувалися, зокрема, підприємства, співзасновниками яких були Ірина Сандул та Людмила Малькова.

Варто зазначити, що син Малькової, Сергій, теж був працівником податкової служби у Львові. Таким чином, на різних етапах своїх кар'єр обидві жінки мали дітей, які також займалися діяльністю в податкових органах.

Зараз Ірина Сандул є офіційною власницею кількох підприємств, серед яких "Прокпідс", "Пекара" та "Коміна".

Другим учасником справи є Євген Кулібаба, колишній оперуповноважений підрозділу, що займається виявленням кримінальних правопорушень у митній сфері Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Кулібаба володіє будинком у Бориспільському районі. Крім того, разом із Сандулом він був співзасновником ТОВ "Індастріалтаун". У 2023 році компанію переписали на Катерину Дорошенко - особу, на яку, за даними відкритих реєстрів, оформлено понад 600 компаній по всій Україні.

Що перешкоджає старту розслідування? У цій ситуації існує важливий аспект.

Мова йде не про те, що журналісти вже підтвердили факт злочину і вказали на винних. Це прерогатива лише слідства та судових органів.

Однак на етапі початкової перевірки, здається, вже зібрано чимало інформації: у журналістських розслідуваннях згадуються конкретні компанії, представлено дані про їхні багатомільйонні угоди, вказані риси, що можуть свідчити про використання фіктивних веб-ресурсів, а також встановлено особи, які можуть мати зв'язок із цими організаціями.

Які конкретно умови повинні бути виконані слідчими Національної поліції та Офісом генерального прокурора, щоб вони стали більш зацікавленими в цій справі?

Якщо йдеться про звичайний бізнес - це можна встановити в рамках перевірки. Якщо йдеться про конвертаційний центр - має бути розслідування. Чи, можливо, злита інформація в телеграм-канали все ж варта уваги? "Телеграф" публічно звертається до ОГП з проханням прокоментувати, що заважає правоохоронцям розслідувати "Блек Аудит". Далі буде...