Чотирилапий "мексиканець" надихає воїна на нові звершення.

На львівських ринках можна зустріти найрізноманітніших людей і речі! Здавалося б, тут уже немає чого здивувати. Але не так швидко! Цього разу мою увагу привернув чоловік середнього віку, який пересувався між прилавками з маленьким чихуахуа на руках. Не просто песик, а справжня модниця, яка могла б стати зіркою подіуму!

На вулиці стояла спека, тож для песика обрали стильний наряд: на голові він носив капелюшок-панаму з прорізами для вушок, а на тілі — легке, майже невидиме плаття з різноманітними прикрасами. Під шиєю красувався модний метелик з брошкою, а на правій лапці — в'язаний браслет у кольорах національного прапора. Було видно, що собачка насолоджується своєю одягненою красою та увагою перехожих. Проте, водночас, вона демонструвала свою незалежність і трохи ревнувала: варто було мені наблизитися до її господаря, як вона відразу насторожувалася, показуючи свої маленькі, але дуже гострі зубки, мовляв, тримайся подалі!

Знайомимося з господарем цього маленького дива. Це Андрій Дорожкін, 48-річний мешканець міста Буська. Він батько сина та доньки, а також дідусь трьох внуків. За професією Андрій – кухар, але з початком російської агресії став військовослужбовцем. В рядах ЗСУ він з 2014 року. Наразі ж він повернувся додому на два тижні у рамках фронтової відпустки. Про його статус захисника України свідчать камуфляжна сумка та наплічник. Разом з ним з гарячих точок приїхав і його чотириногий друг.

— Звідки в мене цей собачка? — запитує він. — З передової, з Гуляйполя. Місцеві жителі виїжджали за кордон, а свого чотирилапого друга не мали кому залишити. Взяти з собою також не могли — стільки документів потрібно було оформити. Тож я придбав у них цього "мексиканця" за 30 тисяч гривень. Породисті собаки справді коштують недешево...

Пан Андрій стверджує, що його любов до собак триває вже багато років. Останнім часом він надає перевагу невеликим породам, які активно гавкають. Він багато часу проводить за читанням інформації про цих чотириногих друзів та вивчає їхні унікальні характеристики.

За словами нашого співрозмовника, багато домашніх звірят прибігало в їхній бліндаж, коли рашисти спопеляли Бахмут. Тоді не один тамтешній собака залишився живим завдяки прихистку українських воїнів.

Чому я ціную мого друга? За його чарівність та вірність. Хоч він і невеличкий, завжди готовий стати на мою сторону. Ночами він зручно влаштовується на подушці поруч зі мною.

Капелюшок від сонця був замовлений через Інтернет. Це не просто примха — важливо не допустити перегріву мого улюбленця. Щоб він не страждав від спеки, я часто оновлюю його питну воду. Також включаю акумуляторний вентилятор, щоб забезпечити комфорт. А взимку піклуюсь, щоб йому було тепло. Я подбав про його гардероб, щоб він мав все необхідне для будь-якої пори року...

Розходимося з паном Андрієм кожен у своїх справах. Коли він іде попри м'ясні вітрини, продавці кажуть компліменти чихуахуа, намагаються пригостити.

На прощання запитую воїна, чим важливий для нього цей мініатюрний песик. І у відповідь чую:

-- Він дає мені стимул жити.