Недостатня кількість озброєння для Збройних сил України, справа про державну зраду Фіцо, автограф Трампа на доларах: основні новини дня.

Сполучені Штати висловили бажання, щоб Литва надала можливість для транзиту білоруського експорту. У відповідь Вільнюс окреслив умови, за яких готовий розпочати переговори з режимом Лукашенка.

Рубіо відкрито дискутував з представниками G7 про військові конфлікти в Ірані та Україні. Тим часом Туск прогнозує, що найближчими днями ситуація на Близькому Сході може загостритися.

Президент Польщі затвердив закон, який надає амністію громадянам Польщі, що беруть участь у військових діях в Україні, в той час як уряд Норвегії ухвалив нові правила для українських чоловіків щодо їхнього перебування в країні.

Усе найголовніше та найцікавіше з п’ятниці, 27 березня, зібрано у дайджесті "Європейської правди".

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу – це найзручніший спосіб бути в курсі останніх дайджестів та корисних новин!

Президент США Дональд Трамп оголосив, що відтермінує атаки на енергетичні об'єкти Ірану до 6 квітня.

Міністри закордонних справ держав G7 оприлюднили спільну заяву після зустрічі у Франції, в якій закликали до термінового припинення атак на мирних жителів і цивільні об'єкти в контексті конфлікту в Ірані.

Як пише The Wall Street Journal, Іран не просив про 10-денне призупинення ударів по своїх енергетичних об'єктах, про що раніше оголосив американський президент Дональд Трамп.

Видання також повідомляє, що Пентагон оцінює варіант відправки додаткових 10 тисяч військовослужбовців до Близького Сходу.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що на основі інформації від союзників варто очікувати ескалації війни на Близькому Сході ближчими днями.

Згідно з інформацією Bloomberg, адміністрація президента США Дональда Трампа повідомляє своїм союзникам, що наразі не планує наземну операцію в Ірані, незважаючи на те, що розгортає тисячі військових на території Близького Сходу.

Державний секретар США Марко Рубіо висловив очікування, що конфлікт в Ірані "закінчиться протягом кількох тижнів, а не затягнеться на місяці".

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив скептицизм щодо швидкого завершення війни в Ірані.

Раніше телеканал CNN інформував, що іранські представники висловили американській владі своє бажання вести переговори з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом.

Сьогодні стало відомо, що Трамп визначив віцепрезидента США головним перемовником з Іраном.

Держсекретар США Марко Рубіо та інші міністри закордонних справ країн G7 публічно обмінялись гострими зауваженнями щодо війни РФ проти України і поточного конфлікту на Близькому Сході.

Конфлікт виник через відмову європейських держав реагувати на заклик президента США Дональда Трампа про забезпечення безпеки в Ормузькій протоці.

Представник Міністерства закордонних справ Франції Паскаль Конфавре повідомив, що підготовка операції для забезпечення безпеки Ормузької протоки активно триває.

"Це відбудеться після того, як бомбардування завершаться. Усе має бути лише в рамках оборони. Ми організовуємо цю місію разом з усіма зацікавленими партнерами. Проте ми ясно дали зрозуміти, що ця війна не є нашою справою, і ми не маємо наміру брати участь у ній", - зазначив він в інтерв'ю телеканалу Bloomberg TV.

Згідно з інформацією, наведеною в публікації Bloomberg, Україна продовжує залишатися ключовою проблемою для Європи, а її керівники прагнуть ізолювати Росію, пов'язуючи ці два військові конфлікти.

У парламенті Британії закликали Лондон і союзників готуватись захищати Європу без США.

Важливий комітет керівників і депутатів британського парламенту виступив з закликом до Лондона "розробити стратегію для поступового відходу від двосторонніх зв'язків зі Сполученими Штатами".

Він також рекомендував Великій Британії, Європейському Союзу та Канаді створити стратегію для "перехідного етапу до посиленого європейського керівництва в НАТО".

Це повідомлення, яке було опубліковано в п'ятницю, стало реакцією на нову критику президента Трампа щодо своїх партнерів, зокрема Великої Британії, які відмовилися підтримати його кампанію проти Ірану.

Державний секретар США Марко Рубіо зазначив, що США не перенаправляють зброю для України на Близький Схід, але можуть це зробити.

Згідно з інформацією, опублікованою Politico, посадові особи адміністрації президента США Дональда Трампа почали інформувати інші країни про можливе призупинення постачань озброєння до України протягом найближчих місяців. Це пов'язано з тим, що Пентагон вирішив зосередити свої ресурси на підтримці військових дій в Ірані.

За інформацією трьох представників європейських урядів, Державний департамент Сполучених Штатів повідомив своїм союзникам, що поставки боєприпасів, зокрема ракет для системи протиповітряної оборони Patriot, можуть бути призупинені.

Глава Міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль попередив своїх партнерів про небезпеку зменшення підтримки України на фоні конфлікту на Близькому Сході.

"Жодні компроміси не можуть бути допустимими, коли мова йде про захист обороноздатності України... Путін, вкрай цинічно, намагається використати ескалацію конфлікту на Близькому Сході, щоб відвернути нашу увагу від його злочинів в Україні. Цей план не повинен втілитися в життя," - зазначив Вадефуль.

Окрім цього, Рубіо спростував заяву українського президента Володимира Зеленського, в якій йдеться про те, що Вашингтон готовий надати Україні гарантії безпеки виключно за умови відступу з Донецької та Луганської областей.

"Це не відповідає дійсності, я особисто був свідком його слів, і мені шкода, що він так висловився, оскільки йому відомо, що це неправда, і йому було повідомлено зовсім інші факти," - зазначив керівник Держдепартаменту.

Представник Трампа закликав Литву відновити стосунки з Білоруссю, оскільки Сполученим Штатам потрібні добрива.

Джон Коул висловив думку, що калійні добрива з Білорусі можуть суттєво сприяти Сполученим Штатам і повинні транспортуватися через Литву. Він сподівається, що Вільнюс відновить комунікацію з Мінськом.

Він зазначив, що діалог є необхідним для налагодження торговельних відносин між двома державами, а також для розширення торгівлі з Європейським Союзом і США.

Прем'єр-міністр Литви повідомила, що вивчить пропозицію американського посланця з питань Білорусі Джона Коула про організацію зустрічі з Мінськом на рівні заступників міністрів.

Інга Ругінене зазначила, що для організації такої зустрічі потрібно дотриматися ряду умов.

"Ми розглядали теми, пов'язані з повітряними кулями, розблокуванням вантажівок та нелегальною міграцією. Це дійсно ті питання, які ми підняли, оскільки вони є важливими умовами для нашої зустрічі з Білоруссю на рівні заступників міністрів," - зазначила Ругінене.

Представник президента США Коул вважає практично вирішеною проблему метеозондів, що залітають з Білорусі в Литву.

Президент Литви Гітанас Науседа також сказав, що діалог між Вільнюсом і Мінськом стане можливим тоді, коли з боку Білорусі будуть щирі наміри добросусідських відносин - чого поки не спостерігається.

"Президент підкреслив: 'Якщо впродовж певного періоду ми спостерігатимемо стабільність ситуації та відсутність прямих загроз з боку білоруського режиму для Литви, тоді можливі контакти та діалог на відповідному рівні'."

Видання Delfi повідомило, що прем'єр-міністерка Литви також доручила міністру закордонних справ Кястутісу Будрісу організувати зустріч із президентом США Дональдом Трампом або віцепрезидентом Джей Ді Венсом.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час переговорів з лідерами МЗС країн Групи семи підкреслив, що будь-які дії, спрямовані на зменшення тиску на Москву, є неефективними. Це він зазначив, коментуючи нещодавнє рішення США про пом'якшення санкцій на російську нафту. Сибіга висловив сподівання, що ці заходи є лише тимчасовими і скоро будуть скасовані.

Міністерство оборони Латвії висловило занепокоєння з приводу інформаційної кампанії, яку проводить Російська Федерація проти країн Балтійського регіону.

Як зазначено в заяві, в рамках цієї операції РФ стверджує, що країни Балтії дозволяють використовувати свою територію для українських атак на об'єкти, розташовані на російській території.

"У повідомленні Міністерства оборони зазначено, що Латвія, Литва та Естонія не залучені до організації та реалізації контрнаступальних дій України проти Російської Федерації."

В Естонії також звернули увагу, що останніми днями у російському інфопросторі можна спостерігати твердження, нібито Естонія чи інші балтійські держави дозволили Україні використовувати свою територію для пусків БпЛА по російських портах.

"Це абсолютно невірно. Дрони, які увійшли в повітряний простір Естонії вночі 25 березня, прибули з території Росії. Згідно з отриманими даними, жоден з них не був націлений на Естонію – вони просто збилися з маршруту або були відхилені від нього", - зазначив командувач розвідувального центру Сил оборони, полковник Антс Ківісельг.

Також, за його інформацією, нещодавні атаки України на російські морські порти на узбережжі Фінської затоки завдали серйозних ускладнень для російського експорту нафти.

У той же час Туреччина висловила осуд у зв'язку з атаками безпілотників на свій танкер, що транспортує російську нафту, в акваторії Чорного моря.

Уряд Сполученого Королівства оголосив про екстрене виділення 115 мільйонів євро для зміцнення системи протиповітряної оборони України.

Литва оголосила протест РФ через удари по Львову та пошкодження інфраструктури Молдови.

Глава Польщі затвердив закон, що надає амністію громадянам країни, які беруть участь у бойових діях в Україні.

Уряд Норвегії затвердив нові норми щодо перебування українських чоловіків на своїй території.

Україна, Канада, Велика Британія та Швеція представили новий файл у справі про збитий Іраном рейс МАУ.

Словаччина розпочала розслідування проти прем'єр-міністра Роберта Фіцо, як повідомила місцева поліція. Опозиційні сили звинувачують його у державній зраді через рішення зупинити екстрене постачання електроенергії до України.

Невідомий вночі закидав коктейлями Молотова Російський дім у Празі. Міністерство закордонних справ РФ висловило дипломату Чехії "рішучий протест".

Європейська комісія оголосила про кібератаку на свій сайт, тоді як у Німеччині Ліва партія повідомила про напад російськомовних хакерів на своє представництво.

Підпис Трампа з'явиться на доларах, порушуючи 165-річну традицію.

У ЄС домовилися про першу з 1968 року реформу митних правил.

Нідерландські рибалки стикаються з серйозними труднощами, оскільки їхні судна залишаються без дії внаслідок зростання цін на дизельне паливо.