Існують терміни, що під час війни набули нового значення, - зазначає поет Сливинський.

У часи війни звичайні вислови отримують нові значення та стають більш значущими, відображаючи переживання втрат, солідарності та відчуття фізичної присутності на рідній землі.

Про це в етері Еспресо розповів поет, перекладач і дослідник Остап Сливинський в етері Еспресо.

"Є багато слів, які стали для нас важливими, які змінили своє значення. Я просто стежив, які слова активно повторюються в розмовах. Дуже часто повторювалося слово "дім". І воно дійсно змінило своє значення для нас. Тому що ми, як мало хто з тих, хто не пережив катаклізму війни, розуміємо, що дім - це часто не те, що має нас захищати, а це те, що ми маємо захищати собою. Зараз в часи ракетних і дронових обстрілів цивільної житлової забудови, наших будинків, в яких ми живемо, ми розуміємо, що дім може навіть становити для нас небезпеку - наш власний дім. Але, як символ, як культурне поняття, дім є тим, що потребує нашого захисту", - пояснив Сливинський.

За висловлюванням поета, у період війни люди все частіше бачать Україну як одне єдине "тіло" — цілісне та вразливе, що відображає глибокий емоційний зв'язок з батьківщиною. Це також акцентує увагу на необхідності піклування про свій фізичний і психологічний стан.

Подібним чином, наприклад, слово "тіло" часто зустрічається в різних ситуаціях. У одному дуже цікавому випадку, під час розмови, яка відбулася у березні чи квітні 2022 року, моя співрозмовниця — львів'янка та волонтерка — поділилася вражаючою думкою: "У цей час, коли Україна зазнає жорстоких атак і страждань, я почуваюся своєю країною як єдиним тілом". Це унікальне тілесне і фізіологічне сприйняття України як цілісності. Крім того, тіло — це те, від чого ми особливо залежимо в умовах війни. Часто саме воно є єдиною опорою, що може витягти нас з небезпечних ситуацій. Тому нам варто довіряти своїм тілам і дбати про них, підкреслює він.