Штучний інтелект вивчає звуки жаб.
Українські дослідники розробили програмне забезпечення для дослідження звуків, які видають земноводні.
Жаби не квакають протягом усього року, і навіть не всі види активні одночасно. Щоб зрозуміти, коли саме різні види земноводних проявляють активність, як змінюється їхня чисельність і які фактори впливають на їхнє життя, була розроблена спеціальна програма. Вона автоматично аналізує багатогодинні записи, виявляючи голоси різних видів земноводних і визначаючи часи їхньої активності.
Як повідомив Укрінформу кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник Чернівецького обласного краєзнавчого музею Назар Смірнов, ця нова розробка надасть дослідникам можливість моніторити стан популяцій, виявляти рідкісні види та глибше аналізувати вплив кліматичних змін на них.
Більше ніж 40% видів амфібій знаходяться під загрозою зникнення.
Модель під назвою AnuraSearch (пошуковик земноводних) представили в престижному міжнародному науковому журналі Remote Sensing in Ecology and Conservation. Це перший такий крок для України. За словами Назара Смірнова, схожих розробок для європейських видів земноводних досі фактично не було.
Співрозмовник зазначає, що сучасні біологічні дослідження дедалі частіше проводять за допомогою цифрових технологій і дистанційних методів. Науковці використовують супутники, GPS-навігацію, фотопастки, а також спеціальні аудіорекордери, які записують звуки у природному середовищі. Останні особливо корисні для вивчення, зокрема, птахів, кажанів і земноводних. Наприклад, жаб досліджують за допомогою аудіозаписів переважно у шлюбний період, коли вони активно вокалізують.
Записувальні пристрої встановлюються в спеціально обраних локаціях, де вони фіксують усі навколишні звуки. Це дає змогу вивчати поведінку тварин, не перебуваючи постійно поруч з ними. Наприклад, можна відстежувати, коли певні види починають активно голосити, а також визначати періоди їхньої найбільшої активності протягом року. Крім того, можна досліджувати їхню добову активність: деякі види видають звуки вдень, інші — під час заходу сонця, а деякі — вночі, - пояснює Назар Смірнов.
Він зазначив, що якщо залишити записувальні пристрої на одному місці на тривалий період, можна спостерігати за змінами в чисельності та різноманітті певних видів.
Проте, обробка таких записів виявилася непростим завданням і вимагала значних витрат часу.
Уявіть собі, що вчені збирають тисячі годин звукових записів. Раніше дослідникові доводилося прослуховувати весь цей контент, аби виявити потрібні звуки. Як ви розумієте, це була колосальна праця, яка вимагала залучення великої кількості спеціалістів. Тому можливості для таких досліджень були значно обмежені, - зазначає вчений.
Ситуацію кардинально змінив прогрес у сфері штучного інтелекту. З'явилися додатки, які можуть аналізувати аудіофайли, виявляти у записах специфічні звуки та ідентифікувати, до яких видів вони можуть відноситися.
Програма спочатку навчається розрізняти звуки, характерні для різних видів. Вона проводить аналіз сонограм – графічних відображень звукових сигналів – і здобуває навички виявлення відмінностей між голосами різних видів. Після завершення цього етапу програма здатна самостійно виявляти на тривалих записах фрагменти, де присутній певний вид. Науковцю залишається лише перевірити отримані результати, підтвердивши або спростувавши зроблені висновки. Це значно спрощує процес роботи, - ділиться своїми спостереженнями Смірнов.
Однак, як зазначає дослідник, раніше більшість подібних ініціатив була зосереджена переважно на орнітології. Інструменти для вивчення земноводних почали створювати лише нещодавно.
Земноводні на сьогодні є однією з найуразливіших груп хребетних тварин на планеті. Більше 40% їхніх видів опинилися під загрозою зникнення. Саме з цієї причини їх активно вивчають, особливо в тих місцях, де спостерігається багатий видовий склад або проживають рідкісні види, чисельність яких зменшується, - підкреслює експерт.
ЯК СТВОРЮВАЛИ ПРОГРАМУ
Цю роботу ініціювали та активно підтримували науковці з Львова Василина та Юрій Струси. До команди також приєдналися дослідники з Харкова: Анна Федорова, Микола Дрогваленко, а також Наталія Сурядна, яка походить з Мелітополя, разом з Назаром Смірновим.
Юрій Струс відповідає за координацію акустичних досліджень, тоді як його дружина Василина займається кураторством досліджень, пов'язаних із земноводними. Вони стали одними з перших, хто почав працювати в цій галузі. Ми, в свою чергу, приєдналися до команди як експерти в сфері звуків і надавали допомогу в їх розпізнаванні та аналізі. Кожен з нас зробив свій внесок, але ключову роль відіграють саме Василина та Юрій, - зазначає співрозмовник.
Дослідження здійснювались в рамках великого проекту, присвяченого акустичному аналізу природних ландшафтів України. Важливу роль у цьому напрямку відіграє Франкфуртське зоологічне товариство, що активно співпрацює з природоохоронними зонами Карпат і Полісся.
Перший масив матеріалів для наукової публікації зібрали переважно на Львівщині, на території природного заповідника "Розточчя".
- Ми використали модель, що спочатку була розроблена для роботи з птахами, і навчили її ідентифікувати земноводних. Потім ми провели тестування, щоб оцінити, наскільки ефективно вона виконує це завдання. Завдання полягало не лише в розробці інструменту, а також у перевірці методики на реальних аудіозаписах, - зазначає дослідник.
У рамках даного дослідження було вивчено близько 18 тисяч годин аудіозаписів, що охоплюють приблизно річний період наукових спостережень.
Якщо рекордери функціонують протягом десяти років, то скільки ж матеріалу буде накопичено? Варто також зазначити, що їх розташовують не тільки в одному місці, а десятками в різних точках. Це створює величезний обсяг даних, який самостійно опрацювати людині вкрай важко, - підкреслює Назар Смірнов.
Він додає, що програма не замінює науковця повністю. Вона лише відбирає фрагменти, на яких, за її оцінкою, звучить певний вид. Остаточне рішення залишається за людиною: "Далі фахівець перевіряє, чи справді це певний вид. Потім дані потрапляють до загальної бази. Тобто штучний інтелект значно скорочує час пошуку, але науковець усе одно контролює результат".
КРИТИЧНО ДЛЯ ЗАХИСТУ РІДКІСНИХ АМФІБІЙ
Розробка важлива не лише тим, що економить час дослідників. Завдяки постійному запису звуків можна отримати значно більше інформації про життя земноводних, ніж під час звичайних польових спостережень.
Наприклад, дослідники зможуть визначити, коли конкретний вид починає свою репродуктивну діяльність, скільки часу триває його активний період, а також в яких погодних умовах він найбільше проявляє вокалізацію.
Багато людей вважають, що жаби квакають безперервно протягом року. Проте це не зовсім так. Кожен вид має свій власний період активності. Зазвичай дослідник відвідує водойму, прислухається і робить нотатки: якщо в цей момент чути певний вид, значить, він присутній. Однак неможливо просто сидіти біля водойми протягом днів, тижнів або навіть місяців, постійно фіксуючи, коли саме кожен з видів починає вокалізувати, - зазначає Смірнов.
Аудіозаписуючі пристрої ефективно справляються з цією задачею, оскільки здатні функціонувати безперебійно, захоплюючи звукові сигнали в будь-який час доби та в усі сезони року.
Якщо об'єднати ці дані з відомостями про температуру, вологість, атмосферний тиск та інші метеорологічні показники, можна вивчити, як екологічні зміни впливають на поведінку різних видів.
Це має особливе значення в рамках вивчення впливу глобального потепління. Наприклад, деякі види проявляють більшу активність при низьких температурах, тоді як інші – при високих. Якщо весняний сезон розпочинається раніше, для певних видів це може бути негативним фактором, тоді як для інших – навпаки, сприятливим. Такі дослідження сприятимуть розумінню причин, чому одні види зменшують свою чисельність, тоді як інші можуть адаптуватися і почуватися комфортніше, – зазначає вчений.
Ще один ключовий аспект - збереження рідкісних земноводних. Використовуючи звукові записи, можна виявляти території їх розмноження та визначати час, коли вони найбільше потребують охорони.
- Якщо розмістити рекордер біля водойми та зафіксувати звуки певного виду, це може свідчити про важливість цієї території для його існування, оскільки саме тут відбувається їхнє розмноження. Більше того, ми зможемо встановити періоди найбільшої активності та вразливості цього виду. Це дозволяє глибше зрозуміти, які природоохоронні заходи є необхідними, де їх слід реалізувати і в який час, - зазначає Назар Смірнов.
У ПЛАНАХ - РОЗШИРЮВАТИ ГЕОГРАФІЮ
Загалом в Україні налічують 22 види земноводних. Сім із них належать до хвостатих і практично не видають звуків, тому акустичний метод для їхнього вивчення не підходить.
Матеріали для нашої першої статті були здобуті переважно в Львівській області. Проте ми сподіваємося, що вже з наступного року розпочнемо польові дослідження і на Буковині. Ми плануємо застосовувати цю методику для вивчення різних аспектів життя земноводних, спостерігати за їхніми популяціями та досліджувати зміни в їхній чисельності та особливостях вокалізації, - зазначає Смірнов.
У перспективі дослідники завдяки грантам планують залучити до роботи близько пів сотні аудіорекордерів, які хочуть встановити у різних регіонах України.
- Наразі ми експлуатуємо кілька десятків рекордерів. Наші колеги, зокрема на Розточчі, також впровадили таку техніку. У майбутньому ми плануємо розширити нашу присутність, щоб мати декілька десятків рекордерів у різних регіонах країни. Це дозволить нам зібрати ще більше даних і дізнатися багато цікавого про приховане життя земноводних, - зазначає науковець.
Він зазначає, що подібні технології сприяють проведенню дистанційних досліджень, уникаючи при цьому постійної присутності людей у середовищі тварин, що дозволяє не турбувати їх.
Усі аудіозаписи, а також матеріали з фотопасток можна зберігати в спеціальній базі даних BioMon, створеній завдяки фінансовій підтримці Німецького федерального екологічного фонду (Deutsche Bundesstiftung Umwelt - DBU) у рамках ініціативи з підтримки українських вчених. Це дає змогу накопичувати великі масиви інформації та використовувати їх для подальшої наукової роботи.
Програму ще поліпшать.
На даний момент AnuraSearch є початковою стадією процесу.
- Ми виявили, що програма не демонструє однакову ефективність для всіх видів. Існують певні аспекти, які потребують доопрацювання. Адже результативність таких моделей значно залежить від регіональних характеристик. У різних куточках світу мешкають різні види, і програму слід налаштувати на розпізнавання саме тих, що зустрічаються в певній місцевості, - зазначає Назар Смірнов.
Він сподівається, що надалі програму зможуть використовувати не лише українські дослідники, а й науковці з інших європейських країн, де мешкають подібні види земноводних.
- Було б дуже цікаво, якби нашою розробкою користувалися і за межами України. Схожі дослідження у світі вже проводять, але ми хочемо розвивати цей напрямок і масштабувати його. Та головне, що тепер маємо методику, яку можемо вдосконалювати й застосовувати для вивчення наших видів, - підсумовує він.