У селі Угли, що на Рівненщині, стартували роботи з пошуку та ексгумації.
Дослідження здійснюють спеціалісти з України та Польщі.
У понеділок, 23 березня, на Рівненщині розпочали пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села Угли - українців і поляків, яких масово вбили 12 травня 1943 року. Роботи в Сарненській громаді проводить КП "Доля" у партнерстві з польськими фахівцями з Поморського медичного університету. Про це повідомило міністерство культури України.
"Україна та Польща активно співпрацюють, щоб гідно вшанувати пам'ять жертв і зміцнити довіру між нашими націями, прагнучи встановити істину про складні моменти спільної історії українців і поляків", - підкреслив Іван Вербицький, заступник міністра культури України.
Запит на виконання робіт у селі Угли був ініційований головою товариства "Польсько-українське примирення" Кароліною Романовською. У міністерстві підкреслюють, що пошукові роботи є початковим етапом, який триватиме тиждень. Наступним кроком стане ексгумація, ідентифікація та перепоховання виявлених залишків загиблих.
Радіо "Свобода" повідомило з місця подій, що пошукові групи виявили людські залишки. Однак ці останки не походять з масового поховання, а, скоріше, з окремих могил, які, ймовірно, належать старому цвинтарю.
"На основі результатів проведених пошукових заходів буде ухвалено рішення щодо подальших дій експедиції. У разі виявлення місця поховань, ми підготуємо необхідні документи для державної міжвідомчої комісії з метою отримання дозволу на перепоховання, що також визначить наступний розвиток подій", - зазначив у коментарі для журналістів керівник меморіально-пошукового центру "Доля" Святослав Шеремета.
Ініціаторкою археологічних розкопок стала Кароліна Романовська, яка дізналася про трагічні події від родичів місцевих жителів села Угли, яким вдалося втекти влітку 1943 року. За їхніми свідченнями, 12 травня 1943 року на село вчинили напад озброєні чоловіки, внаслідок якого загинуло понад 70 людей. Серед жертв були як поляки, так і українці. Прадід Кароліни, який у часи німецької окупації виконував обов’язки війта, здійснив поховання загиблих на території старого німецького цвинтаря. Саме тому пошукові роботи й проводяться в цій локації.
Марія Наливайко, родом з українсько-польської родини Абрамовичів, була лише 2-річною дитиною під час тих трагічних подій. Її мати прикрила дочку своїм тілом, що стало її порятунком. Про жахливі події, які відбулися, жінка дізналася з розповідей своїх родичів. У бесіді з Радіо "Свобода" Марія згадала, що чула різні версії про напад на поляків в Углах: серед можливих агресорів називали "бандерівців", енкаведистів, що маскувалися під форму УПА, бандитів, які грабували населення, та радянських партизанів. На місці, де були поховані жертви, Марія встановила пам'ятну табличку, на якій викарбувано 51 прізвище загиблих селян.
У цей час Інститут національної пам'яті Польщі оцінює кількість жертв трагедії в Углах в межах від 60 до 104 осіб, вважаючи, що до неї причетні бійці УПА під керівництвом сотника Никона Семенюка, відомого під псевдонімом "Ярема". Це село також згадується у спогадах Василя Левковича, командира УПА "Буг".
"Є різні версії подій. Є спогади безпосередньо ветеранів УПА, зокрема полковника Левковича, який говорить, що не було жодного завдання вбивати поляків. Це питання до істориків, чи це були підрозділи УПА, чи радянських диверсійних груп, чи червоних партизанів, чи підрозділи місцевих селян", ‒ прокоментував Святослав Шеремета.
Історики України підкреслюють, що напередодні Другої світової війни в Сарненському та Костопільському повітах спостерігався значний вплив комуністичних сил, які активно розгорнули антипольську кампанію серед переважно православних українців. Ці дії сприяли розпалюванню ворожнечі між польським і українським населенням, а також включали різноманітні акти саботажу.
У 2026 році Україна та Польща планують провести ряд ексгумаційних та пошукових робіт на своїх територіях. Зокрема, вони зосередяться на селах Гута Пеняцька у Львівській області, Острівки та Воля Островецька у Волині, а також продовжать дослідження в колишньому селі Пужники на Тернопільщині. У 2025 році були проведені пошукові роботи в селі Юречкова в Польщі, а ексгумаційні дослідження — в Пужниках (Тернопільська область) та на Збоїщах (Львівська область).