В Україні зареєстровано випадки занесених тропічних захворювань: чому їх важко виявити.

В умовах масштабного вторгнення Російської Федерації та зростання міграційних потоків, Україна опинилася перед проблемою відсутності ефективної системи епідеміологічного моніторингу.

У державі вже зафіксовано випадки рідкісних інфекцій, завезених з-за кордону, які раніше траплялися рідко, розповіла "Телеграфу" лікарка-інфекціоністка, професорка Ольга Голубовська.

Їхньому успішному виявленню та лікуванню сприяє правильний діагноз, з якого й починається епідеміологічний нагляд. Останній же значною мірою залежить від окремих фахівців, здатних поставити цей діагноз, а хаотичні реформи знищують найкращих із них, вважає співрозмовниця видання.

"Коли людина хворіє -- їй потрібен кваліфікований фахівець, і це стосується її особисто. Система біобезпеки стосується життя мільйонів людей", -- підкреслює вона.

На даний момент, зауважує Голубовська, Україна не опинилася на межі катастрофи через мігрантів, однак наплив людей з інших країн може справді викликати певні ризики.

"Люди мігрують з однієї країни в іншу, забираючи з собою носіїв інфекційних захворювань. До того ж, зміни кліматичних умов також грають важливу роль у цьому процесі. Саме тому важливо готувати спеціалістів та ідентифікувати стратегічні виклики. Це є обов'язком держави," - зазначає професорка.

Вона зазначила, що на сьогоднішній день існує проблема недостатнього діалогу між фахівцями та державними структурами. Епідеміологічна безпека потребує комплексного підходу, а не лише реагування на вже наявні випадки.

В Україні вже спостерігається випадки захворювання, відомого як чикугунья. Це гостра вірусна інфекція, що передається через укуси комарів і проявляється високою температурою та інтенсивним болем у суглобах. Назва цього захворювання походить від терміна "скручений", що описує позу, яку займають пацієнти.

Водночас не кожен лікар може правильно поставити цей діагноз, якщо він навіть не чув про таку інфекцію. Тому, переконана Голубовська, необхідно вивчати медицину подорожей, щоб розуміти, з чим доводиться мати справу, хто і звідки може привезти ту чи іншу хворобу.

Весь процес епіднагляду стартує з вірно визначеного діагнозу. Проте в Україні цьому аспекту приділяється недостатньо уваги, відзначає професорка.

Однак деякі медичні установи, зокрема Олександрівська лікарня в Києві, вже встановили діагноз "чикунгунья" у осіб, які нещодавно повернулися з подорожей. Водночас, ця недуга не має характерних симптомів.

"Тому треба запідозрити захворювання, здати аналізи й отримати підтвердження. Але це можуть зробити лише поодинокі заклади в Україні. Однак це не означає, що люди не привозять ці інфекції", -- пояснила лікарка.

Голубовська також звернула увагу на проблему лихоманки денге. Українські медики вже мають досвід у цій сфері та проходили спеціальне навчання. Лихоманка денге є вірусним захворюванням, яке поширюється через укуси заражених комарів. Ця хвороба найбільш поширена в країнах Азії, Латинської Америки та Африки. В останні роки Всесвітня організація охорони здоров'я фіксує збільшення кількості випадків захворювання в різних куточках світу.

Одночасно, співрозмовниця "Телеграфу" підкреслює необхідність більш тісної співпраці з державними структурами, що приймають рішення.

Нагадаємо, у мешканки Львова після відпочинку на Мальдівах виявили вірусну тропічну лихоманку.

Крім того, надходила інформація про те, що один із жителів Полтавської області захворів на лихоманку Західного Нілу.