Залізний купол: Україні та Європейському Союзу необхідно об'єднати зусилля для захисту від агресії Росії.

Під час ракетно-дронової атаки РФ 24 березня, що тривала 22 години, вдалося збити майже всі дрони та крилаті ракети, пройшла лише балістика. Як захищатимемось далі на тлі війни в Ірані?

У вівторок, 24 березня, Україна відбила наймасштабнішу денну повітряну атаку з початку повномасштабної війни. Під ударом опинилися пам'ятки архітектури, пологові будинки та адміністративні будівлі у Львові, Івано-Франківську, Вінниці, Житомирі, є кілька загиблих і десятки поранених цивільних.

При цьому потягом ночі українські військові знешкодили 365 безпілотників РФ, а вдень 24 березня - ще близько 540. Зафіксовано 15 влучань.

Зокрема, у Львові вдень безпілотник вдарив у історичний центр, пошкодивши дзвіницю монастиря бернардинів, що є пам'яткою XVI століття. Внаслідок атаки спалахнув дах сусідньої будівлі. Як повідомив мер Львова Андрій Садовий, щонайменше 27 осіб отримали поранення.

У Івано-Франківську сталася жахлива трагедія в той же день: після візиту до матері з новонародженим у пологовому будинку, внаслідок ворожої атаки загинули нацгвардієць Володимир Шкрумеляк та їхня старша донька Анелія, яка народилася у 2010 році.

Повітряні сили Збройних сил України повідомили, що 24 березня вдень Росія випустила приблизно 550 "шахедів" по території України. Якщо врахувати також нічну атаку, то за добу по Україні було запущено близько 950 дронів, що становить рекордну кількість.

Навіть якщо лише кілька дронів проникають через систему протиповітряної оборони, це може призвести до загибелі цивільних осіб. Після недавнього нападу на Львів мер Андрій Садовий висловив журналістам, що має "безліч запитань до всіх", оскільки місто постійно інвестує в дрони, системи протидії безпілотникам і виконує всі запити військових. У відповідь на це командувач СБС Роберт Бровді (Мадяр) зазначив, що українські військові щодня знищують 95-97% ворожих дронів.

"Звісно, є багато аспектів, над якими варто попрацювати. Не стану давати вам поради, але й не варто дорікати тим, хто старанно працює без відпочинку. Бережіть своїх людей і намагайтеся уникати конфліктів. А ми продовжимо нашу працю у небесах", - підкреслив командувач СБС.

Після цього Садовий опублікував окрему заяву, в якій визнав свою емоційність і сказав, що з великою повагою ставиться до сил ППО та всіх, хто захищає країну.

За словами Павла Єлізарова, командувача Повітряних сил ЗСУ, близько 50% ворожих безпілотників знищуються ще на кордоні або вздовж лінії фронту. Саме в цих районах розміщені найкраще підготовлені бригади Сил оборони, які завжди готові до оперативного реагування та беруть на себе основний удар. Проте противник змінив тактику атак, тепер запускаючи "шахеди" у великих групах, щоб пробити українську оборону.

"Це схоже на те, як дикие свині мчать лісом, знищуючи все на своєму шляху. І ця тенденція буде тільки посилюватися," - застеріг Єлізаров у розмові з Янінію Соколовою.

Він також зазначив, що навіть якщо мобільні вогневі групи будуть розподілені на три ешелони, вони не зможуть ефективно впоратися з одночасним нападом (наприклад, 15 дронів на одній території), і частина безпілотників все одно зможе пройти крізь оборону.

Одночасно Україна переживає серйозний брак ракет PAC-3 для системи Patriot, що було офіційно підтверджено президентом Володимиром Зеленським у березні 2026 року. Цей дефіцит зумовлений частими балістичними ударами з боку Росії. У зв'язку з цим, Україна навіть зверталася до країн Близького Сходу з пропозицією обміну: власні системи перехоплення дронів на ракети для Patriot.

Але в тому регіоні зараз війна, і ми не чекаємо "погоди біля моря". За словами Єлізарова, повністю покрити територію України дорогими зенітними установками ППО, такими як Patriot або IRIS-T, фізично та економічно неможливо. Тому наше військове керівництво затвердило концептуальне рішення, власний Залізний купол, що складається з чотирьох компонентів.

"Він буде відрізнятися від ізраїльського, тому що наш купол повинен бути набагато більшим", - розповів він.

А за словами авіаційного експерта Анатолія Храпчинського, додаткове фінансування для розвитку українських систем ППО та закупівлі необхідного обладнання все-таки може забезпечити партнерство з державами Близького Сходу. Така співпраця може охоплювати не лише постачання ракет, а й створення нових технічних рішень у сфері виявлення цілей, зауважив він у коментарі 24 каналу. Зокрема, йдеться про розробку радіолокаційних систем для формування ефективного маловисотного радіолокаційного поля.

"Основне питання полягає в можливості збільшення виробництва ракет PAC-3 в США. За підсумками перехоплень як балістичних, так і важких для ураження ракет, що відбулися в Україні та на Близькому Сході, стало очевидно, що існуючих обсягів виробництва замало. Тому я підкреслюю важливість налагодження ефективної співпраці між союзниками," - зазначив Храпчинський.

Крім того, уряд Японії має намір купувати ударні дрони, виготовлені в Україні, для посилення власної оборонної спроможності, як повідомляє Kyodo News. Нещодавно Володимир Зеленський висловив сподівання на активну співпрацю з Японією в цій галузі, оскільки ця країна виробляє зенітні ракети-перехоплювачі Patriot за американською ліцензією.

У той же час, російський удар по бернардинському монастирю у Львові "створив два наративи - один очікуваний, а інший захоплюючий", зазначає на своїй Facebook-сторінці координатор групи Інформаційний спротив Олексій Копитько.

"ЮНЕСКО, як і очікувалося, висловила своє серйозне занепокоєння та звернулася до всіх учасників конфлікту з закликом дбати про охорону культурних пам'яток. Іншими словами, організація прямо закликала Україну утримуватися від збивання російських безпілотників, які наближаються до її історичних монастирів", - з гіркою іронією зазначає він.

Однак, слід зазначити, що реакція європейських партнерів України викликає в нас оптимізм. Як зазначив Копитько, спочатку вони були в стані справжнього шоку та навіть запитували: "Це фальшивка? Це штучний інтелект?".

Один із моїх колег підтвердив гіпотезу, яку я висловлював ще раніше. Коли Росія завдає удару по умовному Краматорську, це викликає певне нерозуміння. Адже Краматорськ знаходиться десь між Іраном і Афганістаном, або, можливо, навіть в Африці. Харківські панельні будинки та хрущовки також не викликають ясності — їх сприймають як щось знайоме лише в умовному Брно, і то не всі. Проте безпілотник, що вдаряє по пряниковому будиночку на фоні храму, який видно з вікон практично всіх європейських країн, сприймається зовсім інакше. Тож, фактично, Росія завдала собі удару в коліно, реагуючи на обстріл Львова, що викликало таку гостру реакцію європейців.

Первинна емоційна реакція, як пояснюють європейські колеги, "що треба зробити, що такого не сталося з нами?", продовжив він.

"Перш ніж щось вирішити, виникає думка про необхідність укласти угоду з Москвою. Але одразу ж з'являється інша думка: Москва вже зараз висуває неприйнятні вимоги до Європи, і навіть якщо ми досягнемо якихось домовленостей, загроза залишається. Росія не зупинить виробництво шахедів і ракет — це очевидно. Отже, це безкінечний процес шантажу. Вихід полягає в тому, щоб нейтралізувати Кремль та позбавити його можливості завдавати шкоди," - підкреслив він.

За словами Копитька, "це львівське відео вже стало ілюстрацією мотиваційних матеріалів для окремих осіб, які приймають обґрунтовані рішення в складних ситуаціях".

До речі, в Європі в даний час активно триває дискусія щодо розробки власної інтегрованої системи протиповітряної оборони, схожої на Залізний купол. Україна має всі шанси на успішну інтеграцію в цей процес.