Здобував величезні прибутки на постачанні продуктів для армії, але потрапив у неприємності через гуманітарний Mercedes: чим завершилася сага "м'ясного магната".

Довіряйте надійному -- підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Він був справжнім "м'ясним королем" Нацгвардії та Державної прикордонної служби, заробивши на військових тендерах сотні мільйонів гривень. Але карма -- невблаганна річ. Спершу власник "Антонівського м'ясокомбінату" отримав кримінальний вирок за оборудку з гуманітарним Mercedes. Згодом ще й АМКУ звинуватив комбінат у махінаціях, закривши дорогу до Prozorro.

"Телеграф" рідко звертає увагу на ситуації, коли покарання швидко настигає винних, адже зазвичай ми зосереджуємося на розслідуваннях, де махінації тривають роками, незважаючи на широкий розголос. Проте цього разу ми вирішили поділитися історією про те, як жадібність бізнесмена Андрія Тарасенка призвела до ланцюгової реакції, яка врешті-решт виштовхнула його з ринку державних закупівель.

Золота ера на оборонних підрядах

"Антонівський м'ясокомбінат" -- бізнес із серйозною історією. Підприємство, розташоване неподалік Білої Церкви на Київщині, працює на ринку понад 23 роки, а його штат налічує майже 600 робітників. Масштаби виробництва відповідні: за даними системи YouControl, річний оборот ТОВ "Антонівський м'ясокомбінат" у 2025 році перевищив 2 млрд грн.

На своєму офіційному веб-ресурсі компанія підкреслює наявність інноваційного логістичного центру та різноманіття товарів. Особливо вражає їхній автопарк, що налічує більше 70 одиниць спеціалізованої техніки.

Після початку повномасштабного вторгнення компанія активно вийшла на державні закупівлі, де харчі для військових швидко забезпечили заводу мільйонні контракти, а 2024 рік став справжнім "золотим віком" на Prozorro. У червні та серпні 2024 року "Антонівський м'ясокомбінат" підписав дві великі угоди з Нацгвардією -- на 64,6 млн грн та 65,5 млн грн. Паралельно відбувалися регулярні поставки для Державної прикордонної служби, зокрема лоти на 11,4 млн грн та 10,1 млн грн. Загалом за короткий час підприємство назбирало на військових тендерах 192 млн грн.

Проте весь цей престижний статус "оборонного фаворита" перекреслила одна-єдина вантажівка, яку власник завіз під виглядом гуманітарки для фронту, але використовував для потреб м'ясокомбінату.

"Фронтова" вантажівка для цивільної ковбаси

Ключовою особою в цій схемі з боку "Антонівського м'ясокомбінату" виступив єдиний бенефіціар та директор підприємства Андрій Тарасенко. Згідно з інформацією слідства, у червні 2023 року він вступив у злочинну змову з представником Благодійної організації "Благодійний фонд "Штаб Добра" та ще одним співучасником. Метою їхньої змови було здійснення махінацій на митниці, що дозволило б Тарасенку розширити автопарк підприємства новою комерційною вантажівкою.

Спільники забезпечили ввезення в Україну вантажного автомобіля марки Mercedes-Benz моделі Atego 2013 року випуску вартістю 23 тисячі євро. На Львівській митниці транспорт оформили за спрощеним декларативним принципом воєнного стану як безкоштовну гуманітарну допомогу для фонду "Штаб Добра". Тобто на папері вантажівка начебто призначалася для підготовки до збройного захисту держави. Такий маневр дозволив ділкам повністю звільнити комерційну машину від оподаткування та фактично ошукати держбюджет на 679 тисяч гривень ввізного мита.

Проте жодного дня на потреби фронту цей Mercedes не працював. У липні 2023 року фонд оформляє на вантажівку тимчасові номери, а вже 1 серпня офіційно передає її "Антонівському м'ясокомбінату". Машину пригнали на територію заводу в селі Мала Антонівка, де вона почала щоденно обслуговувати звичайні комерційні потреби підприємства. Схематоз проіснував недовго: вже у листопаді Тарасенко визнав свою провину.

Андрію Тарасенку було висунуто звинувачення за частиною 2 статті 28 та частиною 2 статті 222 Кримінального кодексу України, що стосується шахрайства з фінансовими ресурсами, вчиненого за попередньою змовою групи осіб. 30 січня 2024 року, після визнання своєї провини, Білоцерківський міськрайонний суд виніс йому вирок, призначивши штраф у розмірі 85 тисяч гривень, а також заборонив займатися будь-якою діяльністю, пов’язаною з гуманітарною допомогою, на три роки. Щодо інших учасників "Штабу Добра", їхня справа розглядається в рамках окремого кримінального провадження.

Зміна в реєстрах та захист від тендерних ризиків

Судовий вирок, що стосується Андрія Тарасенка, офіційно набрав чинності 1 березня 2024 року. Підприємець чудово усвідомлював, що законодавство забороняє компаніям, які мають керівників з судимостями, брати участь у державних тендерах, а замовники зобов'язані відхиляти їхні пропозиції. Щоб зберегти багатомільйонні контракти з військовими та створити ілюзію "чистого" бізнесу, Тарасенко вирішив провести кадрові зміни.

Відповідно до інформації, наданої системою YouControl, 3 квітня 2024 року – лише трохи більше ніж за місяць після того, як вирок набрав чинності – засуджений підприємець офіційно відмовився від посади директора "Антонівського м'ясокомбінату", передавши керівництво підприємством Валерію Горбаченку. Однак сам Тарасенко залишився єдиним бенефіціаром та повним власником комбінату.

Цей юридичний маневр із заміною керівника виявився ефективним тимчасовим рішенням. Формально новий менеджмент не мав юридичних проблем, що дозволило компанії безперешкодно пройти перевірки в Prozorro. Після цієї зміни, в червні та серпні 2024 року, "Антонівський м'ясокомбінат" уклав свої найбільші угоди з Національною гвардією на загальну суму понад 130 мільйонів гривень. Власник зітхнув з полегшенням: судимість була отримана, штраф сплачено, а бюджетні кошти продовжували надходити на рахунки. Проте цей тендерний щит проіснував лише до моменту, коли хитромудрі "м'ясники" привернули увагу Антимонопольного комітету.

Тайні маневри на аукціонах

Влітку 2025 року, під час проведення двох тендерів на постачання замороженої свинини для потреб Нацгвардії вартістю 46 млн грн, "Антонівський м'ясокомбінат" вирішив підстрахуватися. Щоб штучно утримати закупівлі та створити ілюзію конкуренції, на тендер разом із комбінатом заявилася фірма "Олімп-М".

Ця компанія колись була у власності Михайла Компанця, відомого бізнесмена з Житомирської області, який володіє кількома сільськогосподарськими підприємствами та брендом "Брусилівські ковбаси". Однак у червні 2024 року ТОВ "Олімп-М" змінило свого власника, яким став Ярослав Хроменко, зареєстрований у Білій Церкві, як і Тарасенко.

Суть оборудки полягала в ретельній координації дій між двома, на перший погляд, незалежними конкурентами. "Антонівський м'ясокомбінат" і "Олімп-М" спільно готували свої тендерні пропозиції. Обидві компанії подавали заявки на участь у торгах, заходячи у свої банківські кабінети з однієї й тієї ж IP-адреси, що належала "Антонівському м'ясокомбінату". Всі фінансові розрахунки, довідки та документи для обох учасників підготувала одна й та сама уповноважена особа від "Антонівського м'ясокомбінату". Менеджери "Олімп-М" навіть завантажили в систему документи, які заздалегідь підготував і сформував сам "конкурент", забезпечуючи таким чином свою участь у торгах.

Саме цей механізм змогли виявити детективи Антимонопольного комітету. Пряму залежність між компаніями підтвердили й відеоматеріали. В АМКУ виявили, що 52 особи одночасно обіймали посади в обох підприємствах або безперешкодно переходили з одного колективу в інший. Більше того, новий власник і керівник "Олімп-М" Ярослав Хроменко паралельно офіційно отримував зарплату на "Антонівському м'ясокомбінаті".

Власне, компанія-супутник виявилася просто прикриттям, яке в повній мірі залежало від фінансових вливань з боку основного учасника змови. Аудит банківських рахунків виявив, що "Антонівський м'ясокомбінат" через афільовану структуру систематично надавав своєму партнеру безвідсоткові позики. Зіштовхнувшись із незаперечними технічними логами та кадровими свідченнями, наприкінці вересня 2026 року обидва учасники письмово визнали свою участь у антиконкурентних узгоджених діях.

Математика карми: півроку з негативним результатом.

Цікаво відзначити, що, хоч "Антонівський м'ясокомбінат" та "Олімп-М" не здобули перемогу в тих торгах, антимонопольне розслідування все ж продовжилось. 1 жовтня 2026 року АМКУ виставив їм рахунок за закулісні маніпуляції. Оскільки базова сума штрафу розраховується як відсоток від річного доходу, великі розміри бізнесу білоцерківського постачальника зіграли з ним злий жарт. Загальна сума штрафу для "Антонівського м'ясокомбінату" за два випадки порушення тендерних умов склала 15,7 мільйона гривень. Його партнер, компанія "Олімп-М", отримала штраф у розмірі 7,8 мільйона гривень.

Для "Антонівського м'ясокомбінату" цей штраф повністю "з'їв" увесь сукупний дохід підприємства за пів року, який за даними YouControl станом на 30 червня якраз становив 15,569 млн грн.

Крім фінансових наслідків, рішення Антимонопольного комітету України призвело до автоматичного включення обох компаній до офіційного "чорного списку". Це передбачає повну заборону на участь у державних закупівлях через систему Prozorro протягом наступних трьох років.

Як видно, кармічний бумеранг завдав жорстокого удару бізнесменам. Цинічна спроба привласнити гуманітарний автомобіль, а потім штучно ускладнити тендерні процеси щодо військових постачань запустила зворотний механізм, який зрештою негативно вплинув на фінансове становище самих учасників змови, знищивши їхні прибутки.

Власники, без сумніву, все ще матимуть можливість отримувати мільярди на звичайному комерційному чи роздрібному ринку. Однак доступ до стабільного державного фінансування, значних оборонних контрактів та підтримки з боку силових структур для комбінату тепер офіційно заблоковано на найближчі три роки.

Ця оповідь може слугувати застереженням для інших гравців у сфері державних закупівель: намагання отримати вигоду з потреб армії в умовах війни зрештою призводять до серйозних наслідків, таких як вироки, штрафи та втрати доступу до державних фінансів.

"Телеграф" своєю чергою продовжуватиме відстежувати подібні тендерні махінації, адже публічний контроль часто залишається єдиним дієвим способом захистити оборонний бюджет від чергової хвилі залаштункових піддавків. Не перемикайтеся.