Завтра у Львові відбудеться прощання з трьома Героями. Хто вони були? - Новини Твоє місто.

Військових поховають на полі почесних поховань №87.

У понеділок, 10 серпня, Львів попрощається з воїнами Тирусем Олегом, Лозовим Іваном та Марущаком Олександром, які віддали життя, захищаючи Україну. Про це повідомляє пресслужба ЛМР.

Церемонія поховання воїнів Тируся Олега, Лозового Івана та Марущака Олександра розпочнеться о 11:00 в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:30, відбудеться загальноміське прощання на площі Ринок.

Тируся Олега, Лозового Івана та Марущака Олександра знайдуть вічний спочинок на Личаківському кладовищі, у секторі почесних поховань під номером 87 (вулиця Пасічна).

Що відомо про оборонців?

Іван Лозовий (08.02.1971 – 01.08.2026) – мешканець Львова.

Вивчався в загальноосвітній школі №32 у Львові. Після цього отримав спеціальність слюсаря механоскладальних робіт у державному професійно-технічному навчальному закладі "Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва".

Виконував обов'язки строкової військової служби.

Працював водієм у товаристві з обмеженою відповідальністю "Фіакр-Львів", згодом -- в акціонерному товаристві "Видавництво "Вільна Україна"", а також займався приватними перевезеннями.

За словами близьких, Іван відзначався добротою, щирістю, веселим настроєм та комунікабельністю. Його відкритість і позитивний погляд на життя були особливими рисами характеру. У вільний час він любив займатися ремонтом автомобілів і риболовлею.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Миколаївському напрямку у складі 63-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, а згодом -- на Північно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 44-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Отримав медаль "Ветеран війни".

В Івана Лозового залишилися мати, брат з дружиною, племінники, донька, зять та внучка.

Олег Тирусь (25 апреля 1988 – 30 июля 2026) был уроженцем Львова.

Я отримав освіту в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №82, що знаходиться у Львові, під керівництвом Львівської міської ради. Після цього я здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів, навчаючись у "Львівському вищому професійному політехнічному училищі".

Виконував обов'язки строкової військової служби.

За розповідями близьких, Олег вирізнявся стійкістю до стресів, комунікабельністю, ввічливістю та щирістю. Його доброзичливий підхід у спілкуванні дозволяв легко налагоджувати контакти з людьми. Він захоплювався риболовлею та мав інтерес до автомобілів.

У 2024 році я став на захист своєї країни від агресії російських загарбників, відстоюючи територіальну цілісність і суверенітет України.

на Південно-Слобожанському та Запорізькому напрямках у складі 61-ї окремої механізованої бригади "Степ" Сухопутних військ ЗСУ.

Отримав відзнаку командира 61-ї окремої механізованої Степової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України — "Хрест відваги" III ступеня.

В Олега Тируся залишилися батьки, сестра та родина.

Олександр Марущак (15 жовтня 1987 – 8 серпня 2026) був уродженцем Львова.

Я здобував освіту у Львівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №43, що підпорядкована Львівській міській раді. Після цього продовжив навчання в Національному університеті "Львівська політехніка". Окрім цього, проходив навчання в Національній академії сухопутних військ на честь гетьмана Петра Сагайдачного.

Зі слів рідних, Олександр завжди цінував дружбу, був відданим товаришем, готовим віддати останнє за побратима. Вирізнявся добротою, щирістю, товариськістю, життєрадісністю та оптимізмом. Захоплювався бігом, брав участь у спортивних змаганнях, вів активний спосіб життя, любив стрибки з парашутом. Обожнював дітей, тонко відчував несправедливість і завжди прагнув правди. Щиро любив Батьківщину та мріяв стати професійним військовим.

У 2013 році уклав угоду з 80-ю окремою десантно-штурмовою бригадою Галицької дивізії Десантно-штурмових військ України.

Був учасником АТО та Операції Об'єднаних сил у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України та 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

З початком масштабного вторгнення російських військ він активно долучився до захисту Києва, а згодом продовжив обороняти територіальну цілісність і суверенітет України на Донеччині та Дніпропетровщині в складі 19-ї ракетної бригади "Свята Варвара" Збройних Сил України.

З 2025 року проходив службу у складі Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Нагороджений орденом Данила Галицького, нагрудним знаком "Учасник АТО", медаллю "За участь в Антитерористичній операції", медаллю "Ветеран війни" та іншими відомчими відзнаками.

У Олександра Марущака тепер залишилися його дружина, донька, батьки та близькі родичі.