14 вересня 1917 року з’явилася на світ Ярослава Бандера - Новини Весь Харків.

14 вересня 1917 року народилася Ярослава Бандера (уроджена -- Опарівська) -- українська політична діячка, керівник жіночої мережі і юнацтва ОУН. Дружина Провідника ОУН Степана Бандери. Членкиня Асоціації українських студентських організацій у Польщі до 1939 р.

Вона з'явилася на світ у Сяноку, на українських етнічних теренах східної Лемківщини, що тепер входять до складу Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Її батько, о. Василь Опарівський (іноді записується як Опаровський), походив із села Бонарівка. Він був греко-католицьким священиком та капеланом Української Галицької армії (УГА). Загинув 14 червня 1919 року в Бережанах в ході боїв під час Польсько-української війни і знайшов свій останній спочинок на військовому кладовищі в Підгайцях. Мати, Юлія, родом з родини Ганківських, була донькою шкільного інспектора та працювала вчителькою. На жаль, 26 липня 1944 року вона була вбита, ймовірно, польськими бойовиками Армії Людової, і похована в селі Бонарівка. Її брат Лев став жертвою німецької окупації, коли був розстріляний у 1942 році в Жовкві.

У 1936 році вона завершила навчання в жіночій гімназії імені Емілії Платер у Сяноку, а згодом продовжила освіту в середній школі в Коломиї. Під час навчання вона використовувала прізвище своєї матері — Ярослава Ганковська. Згодом вступила до Технічного університету у Львові, де в тому ж 1936 році стала членом ОУН.

За участь у студентських маніфестаціях була арештована польським окупаційним режимом в квітні 1939 року у Львові. З майбутнім чоловіком, Степаном Бандерою, познайомилася 1940 в Кракові. Шлюб узяли в краківській Церкві Воздвиження Хреста Господнього. Вінчання здійснив священник Степан Граб, свідками були Люба Лемик і молодший брат Степана Бандери Василь Бандера (загинув у 1942 у нацистському таборі смерті Аушвіц). За свідченнями очевидців, весілля пройшло "скромно і без алкоголю".

Внаслідок загрози арешту з боку німців та розподілу в ОУН на бандерівців і мельниківців, Ярослава разом із чоловіком переїхала до Варшави, де вони прийняли вигадане гуцульське ім'я. На початку 1941 року Степан і Ярослава Бандера повернулися до Кракова, відвідавши рідне місто Ярослави — Сянок.

Після завершення Другої світової війни Ярослава разом із своїми дітьми опинилася в московсько-радянській зоні окупації Німеччини, де вони використовували вигадані імена. У період з 1948 по 1950 роки сім'я проживала в баварському таборі для біженців, а з початку 1950-х оселилася у селі Брайтбрун (Breitbrunn, американська зона). У 1954 році Ярослава Бандера з дітьми переїхала до Мюнхена, де вже мешкав її чоловік Степан Бандера.

Після вбивства Степана Бандери в 1959 році агентом КГБ Богданом Сташинським, Ярослава разом із дітьми восени 1960 року вирушила з Мюнхена до Торонто. Там вона активно працювала в різних українських організаціях. Ярослава пішла з життя 17 серпня 1977 року і знайшла вічний спочинок у Торонто.