Тіні російського впливу: чому на оборонних тендерах перемагав незвичайний дует.

Довіряйте перевіреній інформації – підпишіться на Telegraf у Google Новинах!

Поки військові об'єкти та об'єкти критичної інфраструктури щодня потерпають від російських ракет, значна частина державних коштів, виділених на безпеку, стікає до кишень сумнівних ділків. ТОВ "Л7" - львівська компанія з мізерним статутним капіталом та кримінальними вироками у бекграунді керівництва - примудрилася освоїти 164 мільйони гривень на тендерах ЗСУ, "Укрнафти" та ТМ "Газмережі".

Як фірмі-посереднику вдалося продавати мобільні укриття, виробник яких мав очевидний "російський слід", чому замовники заплющили очі на безпековий аудит та який "сімейний підряд" стоїть за схемою, читайте у матеріалі "Телеграфу".

На порозі підписання угоди для Збройних Сил України: недоліки залишили без уваги.

Посеред серпня військова частина А1478 оголосила тендер на закупівлю захисних конструкцій, бюджет якого складав 59,8 млн грн. У цій конкуренції взяли участь дві компанії: львівське Колективне підприємство "Завод залізобетонних конструкцій №1" і ТОВ "Л7". Остання від початку виступала з більш вигідною пропозицією. Під час електронного аукціону, коли конкурент спробував підняти свою ціну, "Л7" знизило свою ставку ще на один крок, запропонувавши 57,7 млн грн, що дозволило їй стати переможцем тендеру.

Основною причиною затримки підписання контракту стали кілька значних розбіжностей, виявлених тендерним комітетом під час детальної перевірки документів компанії "Л7". Ця компанія-лідер змогла завантажити в систему Prozorro справжній "букет" юридичних аномалій:

* електронна банківська гарантія на 200 тис. грн не відповідала профільній Постанові НБУ №639 та типовій формі Мінекономіки;

* Для підтвердження своєї кваліфікації компанія представила давній контракт з "Газмережами", що стосувався стандартних наземних споруд типу "Фортеця". Проте військові вимагали лише складних заглиблених конструкцій;

Офіційна угода про дистрибуцію з виробником, компанією ТОВ "Хоббіт Хаус", завершилася ще в кінці 2025 року. Однак менеджери не надали жодних нових документів щодо її продовження на 2026 рік.

Здавалося б, після оприлюднення такого переліку зауважень закупівлю замовник мав би скасувати, а учасника - дискваліфікувати. Проте військова частина дала ТОВ "Л7" час на "коригування помилок". І вже через місяць, 3 вересня, командир в/ч підполковник Віталій Волощук та директорка ТОВ "Л7" Тетяна Третяк уклали договір № 106. Згідно з документами, фірма зобов'язана поставити два великі підземні бункери, що змонтовані з окремих залізобетонних блок-модулів.

При цьому в технічній документації та кресленнях угоди фігурує саме продукція ТОВ "Хоббіт Хаус" - того самого виробника, чинність договору дистрибуції з яким станом на серпень 2026 року не була належним чином підтверджена.

Показово, що принцип "непохитної лояльності" поділяють не всі військові. Вже 7 вересня інший замовник - військова частина А1469 - розглянула тендерну пропозицію ТОВ "Л7" на постачання захисних споруд і того ж дня відхилила. Причина - невідповідність вимогам оголошення.

Корпоративний фасад та приховані зв'язки: чому симбіоз невипадковий

Офіційно львівське товариство з обмеженою відповідальністю "Л7" виглядає як типовий новачок на ринку. Реєстрація компанії відбулася 22 лютого 2024 року, і основним напрямком її діяльності є "виробництво бетонних виробів для будівельних потреб". Керівництво компанії здійснює Тетяна Третяк.

Незважаючи на те, що компанія "Л7" є новачком на ринку під керівництвом цієї приватної менеджерки, вона вже встигла вразити фінансовими показниками. У 2024 році її виручка склала 49,3 мільйона гривень, а чистий прибуток досяг 2,17 мільйона гривень. Вже в 2025 році дохід зріс удвічі, становивши 97,4 мільйона гривень, а чистий прибуток виріс до 3,97 мільйона гривень.

Пояснення такому успіху варто шукати в біографії власника бізнесу - киянина Костянтина Реви. У публічному просторі та в інтерв'ю медіа він фігурував як комерційний директор вже згаданого виробника захисних споруд ТОВ "Хоббіт Хаус". В цьому статусі, Рева зареєстрував "Л7" зі статутним капіталом всього в 11 тис. грн, яка фактично стала посередником для продажу укриттів.

Виникнення нової юридичної особи на ринку співпало з резонансним публічним скандалом, який спалахнув на початку 2024 року навколо "Хоббіт Хауса". Ця компанія на той момент уже отримала замовлень на суму понад 189 млн грн. Журналісти виявили, що чоловік засновниці Ілони Левковської, а також фактичний технічний директор Олексій Левковський - це колишній російський банкір Олексій Алякін. Відзначається, що на батьківщині він був затриманий за підозрою у розкраданні 2 млрд рублів і заочно отримав арешт.

Левковському-Алякіну ставили у провину наявність зв'язків із російськими спецслужбами, а також впливового політичного лобі в Україні. Його колишня цивільна партнерка, народна депутатка Ганна Скороход, нібито, використовуючи свою позицію голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, активно підтримувала проєкт "Хоббіт Хаус" у сфері державних закупівель.

Внаслідок цього резонансу в материнській компанії терміново відбулася зміна керівництва та засновників: Ілону Левковську замінила Оксана Муравіна, яка тепер вказана як бенефіціар у Єдиному державному реєстрі. Одночасно було створено "чисте" товариство з обмеженою відповідальністю "Л7", яке слугуватиме зручним дублером для отримання бюджетних контрактів.

Цікава деталь: Костянтин Рева, який є власником компанії "Л7" і активно співпрацює з військовими формуваннями, претендуючи на великі оборонні контракти з ЗСУ, потрапив у неприємну ситуацію, намагаючись втекти за кордон. У листопаді 2025 року на контрольному пункті "Краківець" бізнесмен пред'явив військовий квиток з позначкою "непридатний до військової служби, знятий з обліку". Однак цей документ виявився підробленим, що було підтверджено вироком Яворівського районного суду Львівської області. Рева визнав свою провину і отримав штраф у розмірі 17 тисяч гривень, що стало символічним покаранням для його фінансового становища.

Хронологічні ненормальності, мільйони через систему Prozorro та злочинний слід.

Швидкий прогрес львівського товариства з обмеженою відповідальністю "Л7" на ринку захисних конструкцій, окрім тісних зв'язків між власниками, також ґрунтувався на нехтуванні юридичними нормами. Аналіз тендерних документів продемонстрував, що компанія почала реалізацію запатентованої продукції ТОВ "Хоббіт Хаус" ще до офіційного підписання угоди про дистрибуцію.

* За 5 місяців до угоди - 14 червня 2024 року - ТОВ "Л7" підписало контракт із ТОВ "Урбантекс" на постачання 28 модулів "Хоббіт 2.0." та 2 тамбурів за 13,4 млн грн.

Три тижні перед укладенням угоди, 23 жовтня 2024 року, Костянтин Рева власноруч підписав контракт з ТОВ "Газорозподільні мережі України" на постачання укриттів "Фортеця" вартістю 18,7 мільйона гривень.

Попри серйозність порушення, що вказує на залаштункові домовленості та недобросовісну конкуренцію, фірма виконала ці договори та здала об'єкти замовникам. Такий сумнівний з погляду відповідності всім нормам старт не завадив ТОВ "Л7" стати регулярним фаворитом держзакупівель і отримувати все нові мільйонні підряди на постійній основі.

Протягом свого існування компанія здобула перемоги на державних тендерах на загальну суму 164,5 млн грн. Основними замовниками виступили:

* ПАТ "Укрнафта" - свіжий контракт на 42,8 млн грн компанія підписала у серпні 2026 року, а також має цілу серію угод за 2024-2025 роки на понад 57 млн грн;

Філії компанії ТОВ "Газорозподільні мережі України" придбали захисні конструкції на суму, що перевищує 45 мільйонів гривень та інші витрати.

Інші учасники ринку не раз намагалися привернути увагу замовників до штучної монополізації торгів, що відбувається через платформу Prozorro. Конкуренти фактично звинувачували державні органи у змові з певними виробниками з метою "просування" вигідного посередника. Ось кілька найяскравіших прикладів маніпуляцій, зафіксованих у документах закупівель.

* Березень 2025 року. Тендер Миколаївської філії "Газмережі" на 24 млн грн. Замовник прописав вимогу надати сертифікат відповідності конкретним пунктам ДСТУ 9195:2022. Інші учасники ринку заявили, що проаналізували майже 10 заводів-виробників і такий специфічний документ знайшли лише в одного - ТОВ "Хоббіт Хаус", чиї інтереси й представляє ТОВ "Л7".

Серпень 2026 року. Військова частина А1478 оголосила тендер на суму 59,8 млн грн. Конкуренти виступили з вимогою скасувати дискримінаційні вимоги стосовно сертифікацій ISO, які повинні були бути лише з акредитацією НААУ, а також специфічні формулювання, що стосуються "будівництва споруд". Вони чітко зазначили, що такі штучні обмеження були включені з метою вигоди одного учасника, що ускладнює доступ до торгів для інших виробників.

Кримінальна розв'язка: замовник забезпечує свою безпеку, в той час як правоохоронці намагаються виявити недоліки.

Натомість зв'язок деяких замовників і львівського посередника виявився настільки міцним, що вони навіть готові закривати очі на очевидні репутаційні ризики. Та поки чиновники у кабінетах віддають підряди фірмі-посереднику, до його партнера і виробника захисних споруд - ТОВ "Хоббіт Хаус" -- виникли питання у правоохоронців.

Слідчий підрозділ Головного управління Національної поліції у Волинській області на даний момент займається досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відкритому в жовтні 2025 року, за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення та розтрата майна в умовах особливого періоду). Мова йде про постачання укриттів для навчальних закладів та дитячих садків на території Волині.

Поліцейські порівняли ринкові ціни на Prozorro та з'ясували, що інші бюджетні установи купували аналогічні за значно нижчими цінами. Це наштовхнуло поліцію на підозру: під виглядом надійних укриттів класу захисту А-II освітянам могли поставити споруди нижчого класу захисту й невідповідної якості. Щобільше, у судових документах слідчі зазначають: якщо судова експертиза МВС підтвердить невідповідність бункерів заявленим характеристикам, надані постачальником документи про якість вважатимуться такими, що "містять ознаки підробки".

Найбільш вражаючим є те, що ні медіа-скандал, пов'язаний з "російським слідом", ні розслідування правоохоронних органів не стали на заваді оборонним замовникам. Військові частини ЗСУ, які з 2022 по 2024 рік активно замовляли укриття у "Хоббіт Хаус", не розірвали співпрацю ані з виробником, ані з посередником ТОВ "Л7", а навпаки, продовжили систематичну взаємодію.

Протягом перших дев'яти місяців 2026 року учасники спільного проекту уклали оборонні контракти на суму, що перевищує 160 млн грн. Зокрема, з початку року компанія "Хоббіт Хаус" підписала угоди з чотирма військовими частинами на загальну суму понад 80 млн грн. У свою чергу, ТОВ "Л7" уклало контракт з іншим підрозділом на суму понад 50 млн грн, а також отримало підряди від ПАТ "Укрнафта" на 42,8 млн грн. Крім того, компанія очікує рішення за новими лотами від АТ "Укртансгаз" на 25,7 млн грн.

Ситуація з придбанням захисних конструкцій у компаній, які мають проблеми з репутацією через власників з токсичним бекграундом та кримінальні справи щодо якості продукції, потребує високого рівня прозорості. Коли мова йде про безпеку військових об'єктів і критично важливої інфраструктури, залучення посередницьких компаній із ненадійною репутацією може призвести до значних ризиків.

"Телеграф" продовжує уважно аналізувати хід цієї справи. Редакція планує направити офіційні запити до Міністерства оборони та правоохоронних установ, а також чекає на висновки судових експертиз стосовно фактичної надійності вже встановлених конструкцій. Залишайтеся з нами.