У Києві вже почали працювати підлітки віком 16 і 17 років: нестача працівників змушує ресторани звертатися до молоді, і це призводить до конфліктних ситуацій...

Мобілізація та гострий дефіцит кадрів вимусили столичний ресторанний бізнес масово перейти на працю підлітків. Для більшості закладів Києва 16-17-річні працівники стали способом утримати бізнес на плаву, однак відсутність офіційних договорів, медоглядів та невизначений статус стажування все частіше обертаються трудовими конфліктами, відмовами у виплатах та навіть спалахами захворювань.

Новим каталітичним моментом для обговорень стала ситуація, що сталася в популярному київському ресторані на Подолі. 17-річна офіціантка, яка після чотирьох днів стажування та двох повних робочих змін залишилася без будь-якої винагороди, підняла важливу проблему. Ця подія виявила, що багато закладів працевлаштовують неповнолітніх без належного оформлення трудових відносин, а в разі виникнення навіть незначних конфліктів відмовляються виплачувати зарплату за відпрацьований час.

Конфлікт у закладі та позиція матері

Мати неповнолітньої, киянка Катерина Новікова, поділилася інформацією про випадок відмови у виплаті через соціальні мережі.

Як зазначила вона, її 17-річна донька свідомо вирішила навчатися заочно, щоб мати можливість працювати. Дівчина самостійно знайшла робоче місце і вивчала меню та правила обслуговування вночі під час повітряних тривог, перебуваючи в метро.

Вона пройшла чотири дні стажування та відпрацювала дві повні зміни. Однак коли дівчина повідомила адміністратора, що більше не зможе виходити на роботу через постійну небезпеку під час дронових атак, виплачувати заробіток їй відмовилися.

Після цього Катерина Новікова завітала до установи, щоб з'ясувати причини, чому її донька працювала неофіційно та не отримала оплату.

"У відповідь я дізналася, що вона не успішно завершила стажування, не представила меню, не знає рецептуру харчо, і взагалі, оскільки вона сама вирішила піти, їй не полагається жодна виплата," – зазначила Катерина Новікова.

Крім компенсацій за відпрацьовані дні та стажування, дівчина також не отримала чайові, які клієнти залишали за допомогою картки.

За словами матері, найбільше її обурив виховний ефект цього досвіду для дитини.

"Який урок отримала моя дитина з цього першого досвіду праці? Нікому не можна вірити, чесна робота не приносить доходу, і ніхто не прийде на допомогу," — підкреслює жінка.

ТСН.ua досліджував, чи були дії адміністрації закладу законними.

Які думки професіоналів?

Ольга Насонова, експертка у сфері ресторанного бізнесу та одна з засновниць Національної ресторанної асоціації, зазначає, що, на жаль, такі випадки стають звичними в Україні. Вона ділиться історією, заснованою на власному досвіді її доньки.

"Коли вона з подругами вирішили самостійно заробляти, як героїня цього посту, я порадила їм шукати роботу в закладах з хорошою репутацією. Тобто, у тих, які можуть запропонувати адекватну заробітну плату і офіційне працевлаштування. Одна з подруг пішла працювати в відому мережу ресторанів швидкого обслуговування, інша обрала популярний фастфуд, а третя отримала роботу в кав'ярні у Львові, де навчалася. Але в тієї дівчини виникли серйозні проблеми. Їй призначили стажування на два тижні, а після його завершення повідомили, що вона їм не підходить, і платити їй нічого не будуть. Батькам довелося втрутитися, щоб розібратися в ситуації," – розповідає Ольга Насонова.

Вона також зазначає, що проблеми з оплатою за стажування найчастіше виникають у місцевих компаніях, на відміну від великих мережевих закладів. Внаслідок цього, у кандидатів існує значний ризик працювати безкоштовно протягом тижня або двох, а молодій дівчині чи новачку можуть просто сказати: "ви нам не підходите".

Чому виникають проблеми зі стажуванням

Щодо даної ситуації, я вважаю, що ресторан неправильно організував взаємодію з кандидаткою на посаду офіціанта. По-перше, слід було укласти угоду на період стажування або відразу повідомити претендентку, чи буде це стажування оплачуваним. Багато закладів просто не платять за стажування і заздалегідь інформують про це кандидатів, що дозволяє уникнути можливих непорозумінь: якщо кандидат не підходить, то й оплата не проводиться, – зазначає Ольга Насонова.

Вона підкреслює, що, на жаль, значна частина молоді не має навичок для роботи. Їх не навчали трудитися. Саме з цієї причини заклади харчування застосовують стажування як свого роду захисний механізм.

"Серед кандидатів нині чимало молоді, яка, на жаль, не володіє жодними навичками, оскільки їх цьому не навчали. Все, що вони роблять, часто закінчується невдачею. Найбільша проблема полягає в тому, що таких людей важко навчити, адже вони не мають бажання вчитися. Навіть найпростіші речі, як вивчення меню закладу, викликають у них труднощі. Звісно, що такі особи не проходять стажування. Особливо це стало помітно останнім часом, коли через мобілізацію та нестачу робочої сили ресторани вимушені брати на роботу дуже молодих людей," -- підкреслює Насонова.

Експертка розповідає, трапляється, що новачки виносять до залу не ті страви, постійно плутають їх, б'ють дорогий посуд і мають не дуже охайний вигляд.

Насправді, такий персонал потребує навчання з основ, тому ресторани зазвичай не компенсують стажування. Важливо, щоб кандидат був проінформований про це заздалегідь. Іноді трапляється, що людина не виконує вимоги, не запам'ятовує правила, постійно плутається в завданнях і навіть завдає шкоди закладу. Тому важливо чітко озвучити умови ще до початку стажування. У випадку з дівчиною, ймовірно, не було ні ясного контракту, ні чіткої угоди щодо оплати стажування, що і стало причиною ситуації. На противагу цьому, відомі мережі швидкого харчування зазвичай оплачують стажування і заздалегідь інформують про це кандидатів, -- зазначила експертка.

Мобілізація, брак кадрів та ризики відсутності медоглядів

Ситуація була б зовсім іншою, якби компанія гарантувала оплату за стажування і це було б підтверджено документально. У такому випадку можна було б пред'явити претензії. Проте, якщо домовленість існувала лише на словах, на жаль, ми матимемо справу зі словесною суперечкою.

"Тим більше, якщо дівчина відмовилася виходити на роботу через посилення дронових атак, то вона, умовно кажучи, підвела заклад. І його представники дійсно могли відмовити в оплаті, просто через принцип, адже весь персонал працює і всі у рівних умовах", -- зауважує Насонова.

Проте експертка вказує на ще одну, набагато серйознішу проблему в даному контексті. У зв'язку з війною та мобілізацією, багато закладів почали залучати до роботи неповнолітніх. Це стосується хлопців і дівчат віком 16-17 років, а іноді навіть ще молодших, оскільки альтернативи просто не існує.

У Києві існує велика кількість закладів, які готові наймати працівників віком 16-17 років. Варто зазначити, що для укладення трудових відносин з особами до 16 років необхідно отримати згоду батьків, оскільки, наприклад, неповнолітні не можуть працювати з алкоголем у барі. Проте, на жаль, ані молоді працівники, ані їхні батьки не приділяють достатньої уваги оформленню документів. Це є вкрай важливим, адже слід укладати трудовий договір, ознайомитися з його умовами та мати медичну книжку. Багато мережевих закладів покривають витрати на медичні огляди. Нещодавно стався спалах сальмонельозу в популярній київській кондитерській, яка була закрита на деякий час, і це може бути наслідком недбалості працівників. Це дійсно серйозна проблема, -- підкреслює Ольга Насонова.