Небезпечна провокація: які факти відомі про марш поляків у Львові?
Депутати 'ПіС' відреагували на слова Славоміра Цвіка на адресу Ярослава Качинського щодо проведення маршу у Львові
У своєму письмовому зверненні до уряду Дональда Туска ініціатори акцентують увагу на польській спільноті, що проживає у Львові, яка намагається зберегти свою національну ідентичність, однак не отримує достатньої підтримки з боку української влади. У своїй аргументації підписанти посилаються на "польську історію цього міста". Вони також наводять приклад святкування Дня Незалежності України, яке відбулося 24 серпня у Варшаві. На думку авторів звернення, в цьому марші мають брати участь поляки, що мешкають у Львові, а також представники польської влади.
Заяву щодо маршу у Львові підписали представники партій, які не уникають висловлювати історичні претензії до України. Вони погрожують заблокувати євроінтеграційні процеси Києва. Вказують на те, яку історію нам слід вивчати і яких героїв шанувати. Замість конструктивного обговорення минулого, їхній вибір впав на шантаж і маніпуляції. Тим не менш, судячи з реакції впливових фігур польської політики, ідея маршу у Львові поки що не знайшла значної підтримки навіть серед правих консерваторів.
Рекламное объявление
Незважаючи на те, що ініціатива належить депутату від партії "Право і справедливість" Даріушу Матецькому, підписи провідних фігур правих сил у листі відсутні. Ні Ярослав Качинський, ні Славомір Менцен, ні Кшиштоф Босак, ні Матеуш Моравецький, а також Гжегож Браун на 17 вересня офіційно не висловлювали підтримки проведення маршу. Більше того, співголова "Конфедерації" Кшиштоф Босак, який також є віцемаршалком Сейму, охарактеризував цю ідею як зайву і незрозумілу. В інтерв'ю журналістам він зізнався, що спочатку не зрозумів, про що йдеться. Політик також зазначив, що якщо плануються якісь святкування з нагоди Дня незалежності Польщі в Україні, їх слід проводити в Києві, а звернення депутатів має бути адресоване не польському, а українському уряду. Він вважає, що у нього є важливіші справи, ніж обговорення подібних пропозицій зі своїми колегами.
На практиці ініціатива маршу у Львові залишилася на рівні депутатів парламенту, тоді як керівники правих політичних сил або дистанціювалися від неї, або просто не висловилися. Це контрастує з випадками, коли лідери партій активно просувають та підтримують ідеї, що надходять від звичайних членів.
Изображение: EPA/UPG
Кшиштоф Босак, віцемаршалок польського парламенту та один із лідерів ультраправої партії "Конфедерація", виступив під час другого дня 35-го Економічного форуму, що проходив у Карпачі (Польща), 9 вересня 2026 року.
Члени урядової коаліції Дональда Туска відкрито висловлювали своє невдоволення з приводу спроби організувати польський марш у Львові. Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик охарактеризував пропозицію правих депутатів щодо маршу в Львові як божевільну. Він закликав уявити, як би відреагували західні сусіди Польщі, якщо б вирішили провести подібний захід у Варшаві. Даріуш Вечорек, представник партії "Лівиця", додав, що його політична сила не має наміру проводити жодних заходів у Львові 11 листопада, назвавши ідею маршу провокаційною і висловивши припущення, що Гжегож Браун може представляти проросійську політичну силу.
Депутат від Польської селянської партії Марек Бернацький висловив своє обурення щодо ініціативи провести польський марш вулицями Львова. Він зазначив, що "шокований божевіллям, яке охопило польський політичний клас", і висловив побоювання, що такі дії можуть негативно вплинути на польсько-українські відносини. Голова комісії з закордонних справ Сейму Польщі Павел Коваль з партії "Громадянська коаліція" також прокоментував цю ситуацію, назвавши організаторів маршу "провокаторами та фарбованими патріотами", чиї вчинки можуть зашкодити міжнародним зв'язкам. Він підкреслив, що ці депутати намагаються вписатися в "російську мелодію" і закликав поляків бути уважнішими до тих, хто використовує патріотичну риторику для досягнення інших цілей.
На офіційному рівні Україна поки що не висловила жодної реакції на пропозицію провести польський марш у Львові, і, безперечно, це є розумною стратегією. Сприймати подібні провокаційні ініціативи всерйоз — це б велика честь для їхніх авторів. Лише одна чітка позиція була озвучена громадською організацією "Пам'ять і справедливість - Асоціація нащадків українських жертв польських репресій". У їхній заяві підкреслюється, що Львів не може слугувати майданчиком для польських політичних провокацій. Пропозицію 21 депутата Сейму охарактеризували як "політичну провокацію, що не має нічого спільного з добросусідськими відносинами". Члени Асоціації також ставлять питання авторам цієї ідеї про те, як би вони відреагували на український марш незалежності, який проходив би вулицями Перемишля чи Холма під гаслом "вшанування української історії" цих міст. Вони закликають польський уряд відхилити цю безвідповідальну ініціативу, а українську владу — не давати дозволу на проведення маршу.
Изображение: EPA/UPG
Марш Незалежності у Варшаві, 11 листопада 2025 року
Можливі наслідки польського маршу у Львові 11 листопада легко уявити. Якщо цей захід відбудеться, він стане потужним каталізатором для екстремістських правих груп у Польщі. Таке дійство безсумнівно викличе негативну реакцію серед українського населення і, можливо, призведе до громадянських заворушень у Львові. Символіка цього маршу полягає не стільки в підтримці польської громади в Україні, скільки в намірі певних політичних сил Польщі надіслати чіткий меседж про Львів як місто з історичними польськими коренями.
Марш, без сумніву, приверне увагу радикально налаштованих осіб, українофобів та різного роду провокаторів. Також він зацікавить Кремль, який прагне поглибити суперечності між поляками та українцями. Скупчення людей з польськими прапорами, що проходять вулицями Львова, вигукуючи антиукраїнські лозунги та ображаючи Бандеру, Шухевича й УПА, є не вигадкою, а цілком реальною ситуацією. Не потрібно бути генієм, щоб передбачити наслідки таких подій.
Цікаво зазначити, що, висуваючи деструктивні пропозиції, які неминуче призведуть до погіршення відносин між Україною та Польщею, польські праві сили, дивним чином, не проявляють активності у відповідь на російські загрози. В той день, коли стало відомо про звернення депутатів польського Сейму, радник президента Росії Владіміра Путіна Ніколай Патрушев в інтерв'ю виданню "Аргументи і факти" заявив, що у випадку, якщо Польща розпочне військові дії проти Росії, Москва застосує всі доступні їй засоби, а Варшава зазнає поразки всього за два чи три дні. Загрози колишнього секретаря Ради безпеки РФ не отримали належної реакції з боку тих, хто настійно відстоює польську історію та ідентичність на українських землях.
З великою ймовірністю можна стверджувати, що організація польського маршу у Львові залишиться лише на рівні задуму. Навіть керівники польських правих партій не мають наміру активно підтримувати таку ініціативу. Члени коаліційного уряду Дональда Туска висловлюють відверто негативне ставлення до цього заходу, вважаючи його небезпечним і безглуздим. Тим не менш, подібні ідеї можуть ще більше поглибити недовіру між Варшавою та Києвом. Польські політики ризикують, перетворюючи це питання на політичний інструмент для здобуття додаткових голосів перед майбутніми виборами до Сейму. Україні варто бути напоготові до нових антиукраїнських спекуляцій, які стали частиною внутрішньополітичного дискурсу Польщі.