Житлові ваучери для учасників бойових дій: чому їх важко отримати тим, хто служить на передовій?

Окремі військовослужбовці, чиї домівки опинилися на тимчасово захоплених територіях, витратили кілька місяців лише на те, щоб оформити заявку на отримання житлового ваучера. Фінансування програми вичерпалося ще влітку, а в черзі на допомогу залишаються понад 40 тисяч осіб.

У 2025 році уряд анонсував програму "Житло для ВПО з ТОТ". Вона передбачає, що учасники бойових дій і люди з інвалідністю внаслідок війни, чиє житло опинилось на тимчасово окупованих територіях, зможуть отримати ваучери на 2 млн грн на придбання житла на підконтрольній території. Заявки почали приймати ще наприкінці минулого року, а бронювання коштів стартувало 1 травня 2026 року. Однак, виявилось, що для чинного військового подання заяви, яке мало б відбуватись за кілька кліків у дії, цей процес може розтягнутись на місяці. А навіть ті, чию заявку врешті схвалили, не завжди можуть скористатись коштами - бо термін очікування на погодження необмежений, але якщо ти не встиг купити житло за два місяці, бо банально не мав відпустки, гроші згоряють.

Дія не завжди діє

Євген Тузов, який виріс у Маріуполі, після евакуації з рідного міста активно займався волонтерством, а згодом приєднався до Збройних Сил України. Наразі він виконує обов'язки командира взводу в 40-й бригаді.

окремої артилерійської бригади. Дізнавшись про можливість отримання ваучера на 2 мільйони гривень для військовослужбовців, чиє житло залишилося на окупованій території, я вирішив скористатися цим шансом. Проте подача заявки, яка, як здавалося, мала відбуватися у кілька простих кроків через додаток Дія, виявилася справжнім випробуванням для діючого солдата.

"Спочатку у мене виникли проблеми з підтвердженням мого посвідчення УБД. Я звернувся до гарячої лінії Міністерства ветеранів, де отримав необхідну допомогу. Потім система Дія чомусь вимагала у мене документи з РАЦСу, хоча я ніколи не був одружений. Ось так і виникали помилки одна за одною," – поділився він.

Врешті, після поневірянь він таки зміг подати заявку в Дії. Але таку можливість мають не усі військовослужбовці. Адже заявку треба підписати Дія-підписом. А для цього треба мати ІD-картку чи біометричний закордонний паспорт. При цьому далеко не всі військовослужбовці мають військові паспорти, а ІD-картки в Україні почали видавати лише з 2016 року. Тобто люди, які отримали паспорти до 2016 року, мають здебільшого паспорти-книжечки. Ці паспорти досі чинні, тож вимоги замінювати їх на пластикові ІD-картки не було. Але тепер виходить, що люди з паспортами-книжечками, які до того ж не мають закордонних паспортів, позбавлені можливості скористатися низкою державних послуг, доступ до яких залежить від Дії.

Проте навіть після того, як заявка в Дії була успішно подана, це ще не означає, що все завершено. Для того щоб мати актуальну адресу на території, що контролюється Україною, Євген Тузов змушений був звернутися до друга з проханням зареєструвати його в своїй квартирі в Дніпрі. Після подання заявки через Дію, він отримав листа від адміністрації Новокодацького району Дніпра з проханням особисто подати документи згідно з наданим списком.

"Усі ці документи є точно такими ж, як і ті, що я подав через Дію. У мене виникає питання: як військовослужбовцю потрібно їхати до вас, щоб подати ці документи, заповнювати заяву вручну та виконувати інші подібні дії? Це також займає багато часу. Потім комісія, черги, якісь внутрішні документи, печатки, пояснення, чому все знову не функціонує," - ділиться він."

Загалом, комісія розглядає подані заявки протягом місяця. Заявка подається через платформу Дія. У разі виконання всіх необхідних умов: особа повинна бути зареєстрована на території, що знаходиться під окупацією, мати статус учасника бойових дій або внутрішньо переміщеної особи. Якщо у заявника є подружжя, воно повинно дати згоду на отримання ваучера. Отже, за великим рахунком, комісії не має особливих причин для тривалого розгляду таких запитів, - зазначають представники юридичної служби громадської організації "ВПО України". Вони також наголошують, що заявникам варто мати не лише електронні документи в Дії, а й їхні паперові копії.

"Дія є Дія. Може бути якийсь збій чи ще щось. Все одно копії оригіналів документів людина повинна буде десь показати при оформленні", - кажуть у юридичній службі.

На жаль, саме бюрократичні процедури ускладнюють отримання цього ваучера для військовослужбовців, які не лише мають посвідчення учасника бойових дій, а й наразі служать у зоні конфлікту. Вони не можуть залишити свої позиції, щоб особисто донести недостаючі документи до комісії, що розглядає їхні заявки. Євгену знадобилося майже вісім місяців, щоб нарешті стати в чергу на отримання житлового ваучера. Проте до того часу кошти майже вичерпалися.

"В даний момент очікуємо на другу хвилю фінансових вливань, і тоді черга трохи зрушить. В цілому, в черзі вже налічується більше 40 тисяч заявок", - повідомляють у громадській організації "ВПО України".

У той же час, перший етап фінансування в розмірі 6,6 млрд грн передбачав розподіл 3296 ваучерів. Як результат, кошти були вичерпані вже на початку літа. Проте навіть у випадку, якщо заявник отримав схвалення комісії вчасно, це не забезпечувало можливість скористатися виділеними коштами.

Для діючого військовослужбовця 60 днів - недостатній термін для придбання власного житла.

За умовами програми, заявники, які отримали схвалення комісії, подають заявку на бронювання коштів через Дію. Далі оператор програми - Укрпошта - перевіряє наявність фінансування.

"Якщо кошти є, протягом 5 днів заявник отримує повідомлення про успішне замовлення коштів", - пояснює Міністерство у справах ветеранів. І це "якщо" ускладнює придбання житла на практиці. Адже військовослужбовець не може знати напевне, коли кошти будуть.

"У мене вже є кілька практичних прикладів, коли військові внутрішньо переміщені особи купували житло за ваучерами. Кількість таких випадків невелика через обмеження на суму виплати: більшість новобудов не вписується у цей бюджет", - зазначає експертка з нерухомості та СЕО Агенції для забудовників ORRO Marketing Марісабель Гулько.

За її словами, один із найбільш практичних сценаріїв використання ваучера - починати пошуки житла ще до завершення оформлення виплати.

"У новобудовах це працює простіше: покупець може обрати квартиру, домовитися про її бронювання, а відділ продажу забудовника зачекати до моменту завершення процедури та надходження коштів. Складніше із форматом переуступки. Приватний власник зазвичай зацікавлений продати квартиру якомога швидше і рідко готовий чекати кілька тижнів на оплату коштів. Тому виникають ситуації, коли людина вже обрала житло, але через затримку коштів продавець знаходить іншого покупця", - каже Марісабель Гулько.

Іншою проблемою є те, що після підтвердження фінансування відводиться лише 60 днів для його використання. Якщо в цей період особа виконує бойове завдання і не може здійснити угоду купівлі-продажу, зарезервовані кошти повертаються в систему і переходять до наступного в черзі.

"Якщо починати пошук житла тільки після отримання ваучера, 60 днів можуть виявитися занадто коротким терміном, і знайти ідеальну квартиру може бути складно. Я б рекомендувала заздалегідь провести аналіз ринку: визначити бажаний район, встановити бюджет, обрати щонайменше 3-4 потенційні варіанти, а також перевірити забудовників і документи. Таким чином, після отримання фінансування, ви не будете починати пошук з нуля, а зможете відразу перейти до вибору й оформлення угоди", - підкреслює експертка.

Вона підкреслює, що для військових обмеження на використання фінансів протягом 60 днів є особливо важливим питанням, і пропонує розглянути можливість його продовження хоча б до 90 днів.

"Людина не завжди може перебувати в місті й оперативно займатися переглядами варіантів і документами. На жаль, є випадки, коли гроші згорали. Тому оптимальна модель: попередній пошук і бронювання житла ще на етапі оформлення виплати", - каже Марісабель Гулько.

Тобто на сьогодні учасники бойових дій, які уже звільнились зі служби чи продовжують службу у тилу, мають більше шансів скористатись цими коштами, ніж ті, хто перебуває на фронті.

Житловий ваучер неможливо поєднати з програмою єОселя.

Як зазначила Марісабель Гулько, 2 млн грн не завжди вистачає на придбання квартири у новобудові, а саме придбання такого житла військовим оформити найпростіше. Водночас, наразі не можливо поєднати ваучер і єОселю - програму, за якою військовослужбовці можуть отримати кредит на житло під пільгові 3% річних.

Програма для ветеранів знову продемонструвала, що "уряд не здатен забезпечити якість роботи, але вміє створювати вражаючі звіти. Спочатку в Кабінеті Міністрів навіть не врахували, що житлові ваучери для ветеранів внутрішньо переміщених осіб фактично не можуть бути поєднані з державною програмою пільгової іпотеки "Є оселя". Банки лише розводили руками через законодавчі колізії, які були створені самим урядом," - відзначає народний депутат Михайло Княжицький. - "Чому це важливо? Адже 2 мільйони гривень виглядають як значна сума, проте насправді це приблизно 45 тисяч доларів. За ці кошти неможливо придбати гідну квартиру в Києві, Львові чи Одесі."

Водночас, як зазначив народний депутат, як тільки ветерани вступили на ринок нерухомості, система почала давати збій. "Продавці квартир, дізнавшись про державні безготівкові фінансові ресурси, почали підвищувати ціни. Тепер за ці кошти навіть на околицях Києва часто можна знайти лише невелику квартиру в старих будинках, що потребує серйозних витрат на ремонти. Я не стверджую, що слід повернутися до радянських методів і встановлювати державні ціни. У влади є інші можливості. Наприклад, можна ініціювати масштабне будівництво соціального житла", - додає він.

У той же час, Верховна Рада 16 вересня ухвалила законопроєкт №15335 лише в першому читанні. Цей документ дозволяє об'єднувати житловий ваучер для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з тимчасово окупованих територій з іпотечним кредитом для купівлі або будівництва житла. Таким чином, якщо сума ваучера виявиться недостатньою, залишок можна буде покрити за рахунок іпотечного кредиту, зокрема в рамках програми єОселя. Проте, коли цей законопроєкт набере чинності, поки що важко передбачити.

Забезпечення житлом - головний аспекти демографічної політики

За переконанням Миколи Княжицького, головною проблемою є не стільки нестача коштів, скільки відсутність єдиної стратегії для надання житла людям, які позбулися своїх домівок внаслідок війни.

На думку експерта, з початку 2023 року Банк розвитку Ради Європи затвердив більше ніж 810 ініціатив.

млн євро підтримки для України - це понад 40 млрд грн на житловий сектор, медицину та інші соціально важливі напрями.

"Просто задумайтеся над цією цифрою: понад 40 мільярдів гривень. Звичайно, на початку вторгнення ці кошти витрачалися на тимчасові укриття та термінову допомогу. Але як справи з постійним житлом? Скільки людей дійсно отримали свої квартири? Відповіді на це питання у нас немає, оскільки в державній політиці для переселенців панує повний хаос. Досі не налагоджена єдина і зрозуміла система обліку: хто яку допомогу отримав, за якою програмою та з яким результатом. Існує кілька житлових програм, таких як єВідновлення та єОселя, які влада активно рекламує. Але їхній реальний вплив на ситуацію, якщо порівнювати з масштабами проблеми, виявляється надто малим," - зазначає він.

На думку народного депутата, ключовим елементом демографічної політики є надання постійного житла людям, які втратили свої домівки внаслідок війни. Це важливо, оскільки для того, щоб українці не покидали країну, їм необхідно мати умови для комфортного проживання тут.

В Україні досі відсутня комплексна та ефективна демографічна стратегія. Наша країна переживає найсерйознішу демографічну кризу в історії. Мільйони людей виїхали за межі держави, ще стільки ж стали внутрішніми переселенцями, а рівень народжуваності впав до критичних меж. У цій складній ситуації Україні необхідні не просто декларації, а рішучі та системні кроки. Однак що ми чуємо від посадовців? Вони відвідують європейські конференції і з пафосом закликають: "Українці, повертайтеся на батьківщину. Ви

"Необхідні для відновлення України". Але куди ж їм повертатися? До країни, де ветеран війни з ваучером в руках не може придбати навіть однокімнатну квартиру, адже банки, казначейство та державні постанови не працюють у злагоді. Куди повертатися людям, якщо навіть ті українці, які залишилися в країні і стали внутрішньо переміщеними особами, досі не мають від держави найелементарнішої стабільності? Такі заклики звучать не лише відірвано від реальності, але й викликають гірку усмішку", - зазначає Микола Княжицький.

На його думку, уряд має перестати лише закликати громадян повернутися і почати працювати над створенням таких умов, які б справді стимулювали їх до повернення.

"Все починається з елементарного. Необхідно ухвалити законопроєкт про основи державної демографічної політики, який я подав до парламенту майже два роки тому. У ньому містяться відповіді на ключові питання: що робити, коли і якими засобами держава може швидко вплинути на ситуацію. Інакше ми ризикуємо втратити країну, навіть якщо не програємо війну", - зазначає Микола Княжицький.